Стефано Родота
| Стефано Родота | |
|---|---|
італ. Stefano Rodotà  | |
 | |
| Народився | 30 травня 1933[2] Козенца, Калабрія, Італія |
| Помер | 23 червня 2017[1][2] (84 роки) Рим, Італія[2] |
| Країна |  Італія Королівство Італія |
| Діяльність | політик, правник, викладач університету |
| Alma mater | Lc Cosenza Telesiod, Римський університет ла Сапієнца (1955), Стенфордський університет і liceo classicod |
| Відомі учні | Giovanni Marinid |
| Знання мов | італійська[3] |
| Заклад | Університет Генуї, Римський університет ла Сапієнца, Туринський університет і University of Maceratad |
| Членство | Libera Uscitad і Nexa Board of Trusteesd (23 червня 2017) |
| Посада | Депутат Європейського парламенту, член Палати депутатів Італії, президент, президент, заступник члена в Парламентській асамблеї Ради Європиd[4], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[4], член Палати депутатів Італії, член Палати депутатів Італії і член Палати депутатів Італії |
| Партія | незалежний політик |
| Родичі | Pietro Pompilio Rodotàd[5] |
| Брати, сестри | Antonio Rodotàd |
| У шлюбі з | Carla Pogliano Rodotàd[6] |
| Діти | Maria Laura Rodotàd |
| Нагороди | |
| |
Стефано Родота (італ. Stefano Rodotà; нар. 30 травня 1933, Козенца — 23 червня 2017) — італійський політик.
Життєпис
1955 року закінчив юридичний факультет Римського університету ла Сапієнца. Він спеціалізується у галузі цивільного права, читав лекції в університетах Мачерати, Генуї та у рідному університеті, де він отримав посаду професора. Викладав в університетах за кордоном, у тому числі у Франції й Великої Британії.
У 70-х роках почав свою політичну діяльність у Радикальній партії. Потім він вступив до Італійської компартії, а на початку 90-х років став одним із засновників Демократичної партії лівих. З 1979 до 1994 його обирали членом Палати депутатів, з 1992 — був віце-спікером парламенту. З 1983 до 1994 він був членом Парламентської Асамблеї Ради Європи. У 1997–2005 Родота займав посаду голови Комісії із захисту даних. Брав участь у розробці Хартії основних прав Європейського Союзу.
2013 року висунутий кандидатом у президенти від Руху п'яти зірок, отримав від 210 до 250 голосів вибірників.
Примітки
- ↑ а б È morto Stefano Rodotà, aveva 84 anni — Torino: Italiana Editrice, 1867. — ISSN 1122-1763; 2974-7872
- ↑ а б в г Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б pace.coe.int
- ↑ http://www.repubblica.it/cultura/2015/09/21/news/stefano_rodota_io_un_giurista_che_crede_nella_ragion_stavo_per_essere_sedotto_dal_cinema_-123362977/
- ↑ la Repubblica — Roma: GEDI Gruppo Editoriale, 1976. — ISSN 0390-1076; 2499-0817
Посилання
|
Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).