Стельмащук

Стельмащу́к

українське прізвище
Оригінал мовою	/Стельмащук/
Фонетичні алгоритми (англ.)
Жіноча форма	Стельмащук
Суфікс	-ук
Походить від	слова «стельмах»
Кількість носіїв	2267
Схожі прізвища
Однокорінні	Стельмах, Стельмашук, Стельмахович
Пошук сторінок	які починаються з містять у Вікіданих • :посилання:
Стельмащук у Вікісховищі

Стельмащу́к — українське прізвище, що етимологічно походить від слова стельмах — майстер, який робить вози, сани, колеса. Прізвище посідає 1962-е місце за поширеністю в Україні, налічуючи станом на 26 січня 2019 року 2267 носії. Географічно прізвище найбільш поширене на Тернопільщині, Рівненщині та Івано-Франківщині^[1].

• Стельмащук Антон Михайлович (1947—2023) — український вчений-аграрій, доктор економічних наук, професор.
• Стельмащук Володимир — агент МГБ, капітан підпільної АК.
• Стельмащук Галина Григорівна (нар. 1943) — доктор мистецтвознавства, професор Львівської національної академії мистецтв, академік НАМУ.
• Стельмащук Ганна Олександрівна (1918—1941) — підпільниця ОУН.
• Стельмащук Зіновій Миколайович (нар. 1956) — український музикознаввець, педагог, доктор філософії.
• Стельмащук Роман Степанович (1965—2015) — український музикознавець, засновник ансамблю A cappella Leopolis.
• Стельмащук Степан Ількович (1925—2011) — хоровий дириґент, педагог, професор, композитор, фольклорист, есеїст, активний член НТШ.
• Стельмащук Юрій Олександрович (1920—1945) — організатор відділів УПА в Волинській і Берестейській областях, командир загону «Озеро», ВО «Турів», Західної ВО «Завихост», одночасно заступник крайового провідника ОУН на Волині.
• Стельмащук Михайло Михайлович^{[2][джерело не вказане 981 день]} (1949—1997), депутат Київської обласної ради (1994-97), голова громадянського комітету Мотовилівки (1990—1991), сільський голова (1990—1997).