YaChudo

Стаціонарне рівняння Шредінгера

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Стаціона́рне рівня́ння Шре́дінгера — рівняння, яким визначається хвильова функція квантової системи в стані, який не змінюється з часом.

H ^ ψ = E ψ {\displaystyle {\hat {H}}\psi =E\psi } ,

де H ^ {\displaystyle {\hat {H}}}  — гамільтоніан, ψ {\displaystyle \psi }  — хвильова функція, яку треба визначити, E {\displaystyle E}  — це певне дійсне число, яке треба визначити — енергія стаціонарного стану.

Стаціонарне рівняння Шредінгера є рівнянням Штурма — Ліувіля, із якого потрібно визначити хвильові функції можливих квантових станів і можливі значення енергії E {\displaystyle E} .

Знайдені із стаціонарного рівняння Шредінгера хвильові функції зазвичай індексуються квантовими числами.

Визначений спектр енергії може бути дискретним чи неперервним.

Стаціонарне рівняння Шредінгера займає центральне місце в квантовій механіці. Воно розв'язується аналітично лише для невеликого числа систем, серед яких більшість модельних. Розвинуто багато методів наближеного розв'язання стаціонарного рівняння Шредінгера, серед яких квазікласичне наближення, теорія збурень, варіаційний метод а також чисельні методи.

Отримання

Стаціонарне рівняння Шредінгера виводиться із рівняння Шредінгера

i ℏ ∂ Ψ ∂ t = H ^ Ψ {\displaystyle i\hbar {\frac {\partial \Psi }{\partial t}}={\hat {H}}\Psi }

методом розділення змінних. Залежна від часу хвильова функція Ψ ( t ) {\displaystyle \Psi (t)} вибирається у вигляді

Ψ ( t ) = e − i E t / ℏ ψ {\displaystyle \Psi (t)=e^{-iEt/\hbar }\psi } .

При підставлянні цього анзацу в рівняння Шредінгера отримуємо

H ^ ψ = E ψ {\displaystyle {\hat {H}}\psi =E\psi } .

Задачі розсіяння

Стаціонарне рівняння Шредінгера визначає дискретний енергетичний спектр локалізованих станів. Проте воно також дозволяє розгляд делокалізованих станів у неперервному спектрі. Найважливішими задачами такого роду є задачі на розсіяння частинок одна на одній. При розгляді таких задач енергія E вважається заданою, а потрібно знайти таку хвильову функцію, яка відповідала б цій енергії й описувала б зіткнення часток, визначаючи ймовірність розсіяння.

Див. також

Література

  • Блохинцев Д. И. Основы квантовой механики. — М. : Наука, 1983. — 664 с.
  • Shockley, William — Electrons and holes in semiconductors, with applications to transistor electronics, Krieger (1956) ISBN 0-88275-382-7.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).