YaChudo

Стара Покровка

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

село Стара Покровка
Вид на Стару Покровку
Вид на Стару Покровку
Вид на Стару Покровку
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Чугуївський район
Тер. громада Новопокровська селищна громада
Код КАТОТТГ UA63140070080088148 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Стара Покровка 
Основні дані
Засноване 1647[1]
Перша згадка 1647 (379 років)[2][1]
Колишня назва Покровка
Населення 916
Площа 1,58 км²
Густота населення 579,75 осіб/км²
Поштовий індекс 63523
Телефонний код +380 5746
Географічні дані
Географічні координати 49°48′51″ пн. ш. 36°32′16″ сх. д. / 49.81417° пн. ш. 36.53778° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
125 м
Водойми р. Уди
Місцева влада
Адреса ради 63523, Харківська обл., Чугуївський р-н, селище Новопокровка, вул. Дворянська, 9-а
Сільський голова Олена Сергіївна Слабінська
Карта
Стара Покровка. Карта розташування: Україна
Стара Покровка
Стара Покровка
Стара Покровка. Карта розташування: Харківська область
Стара Покровка
Стара Покровка
Мапа
Мапа

CMNS: Стара Покровка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Стара Покровка (первісна назва — Покровка) — село в Україні, у Новопокровській селищній громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 916 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Старопокровська сільська рада.

Географія

Село Стара Покровка знаходиться на правому березі річки Уда, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Зауддя, нижче за течією на відстані 3 км розташоване селище Есхар, на протилежному березі — селища Введенка і Новопокровка.

До села примикає великий масив дубового лісу.

Історія

Село було засноване 1647 року[1]. Спочатку село називалося просто Покровка — по церкві Покрови Пресвятої Богородиці.

За даними на 1864 рік у казеному селі Чугуївської волості Зміївського повіту, мешкала 651 особа (372 чоловічої статі та 279 — жіночої), налічувалось 194 дворових господарства, існувала православна церква[3].

Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 1 624 осіб[4].

У травні 1920 року село брало участь у повстанні проти мобілізації до Червоної армії.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Новопокровської селищної громади .[5]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Чугуївського району, увійшло до складу новоутвореного Чугуївського району Харківської області.[6]

Релігія

  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці (будується в центральному сквері з 2000 року).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
російська 762 83.19%
українська 153 16.70%
білоруська 1 0.11%
Усього 916 100%

Транспорт

Сполучення — автобусне з містом Харків через Новопокровку.

У Старій Покровці існує побудований за СРСР бетонний автомобільний міст через Уду, що з'єднує Поди з Новопокровкою.

Примітки

  1. ↑ а б в Филарет (Д.Г. Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 99
  2. ↑ https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=JjfhAAAAMAAJ&dq=Васищево+1647&focus=searchwithinvolume&q=Васищево
  3. ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1517)(рос. дореф.)
  4. ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  5. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  6. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).