YaChudo

Станан

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Станан
Назва за IUPAC станан
Інші назви станум тетрагідрид, гідрид олова (IV)
Ідентифікатори
Номер CAS 2406-52-2
ChEBI 30419 Редагувати інформацію у Вікіданих
SMILES [SnH4][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
InChI InChI=1S/Sn.4H Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер Ґмеліна 783 Редагувати інформацію у Вікіданих
Властивості
Молекулярна формула SnH4
Молекулярна маса 122,742 г/моль
Зовнішній вигляд безбавний газ
Густина 5,017 г/л[2]
Тпл -146 °C[2]
Ткип -51,8 °C[2]
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини трифенілстанан, дистанан
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Стана́н, гідри́д олова — неорганічна бінарна сполука складу SnH4. За звичайних умов являє собою малостійкий безбарвний газ. Сполука є надзвичайно сильною отрутою.

Фізичні властивості

Станан — безбарвний газ. Відносно малостійкий, на світлі може існувати протягом кількох днів, потім розкладається на прості речовини.

Отримання

Вперше станан був отриманий Фрідріхом Панетом у 1919 році при дії хлоридної кислоти на інтерметалічні сполуки олова:

M g 2 S n + 4 H C l → S n H 4 + 2 M g C l 2 {\displaystyle \mathrm {Mg_{2}Sn+4HCl\rightarrow SnH_{4}+2MgCl_{2}} }

Пізніше Панет запропонував більш досконалий метод з кращим виходом речовини — відновлення солей олова під дією електролізу:

S n ( S O 4 ) 2 + 4 M g + 2 H 2 S O 4 → e l e c t r o l y s i s S n H 4 + 4 M g S O 4 {\displaystyle \mathrm {Sn(SO_{4})_{2}+4Mg+2H_{2}SO_{4}{\xrightarrow {electrolysis}}SnH_{4}+4MgSO_{4}} }

В наш час відновлення проводять за допомогою гідридів:

S n C l 4 + L i A l H 4 → S n H 4 + L i C l + A l C l 3 {\displaystyle \mathrm {SnCl_{4}+LiAlH_{4}\rightarrow SnH_{4}+LiCl+AlCl_{3}} }

Хімічні властивості

Станан є малостійкою сполукою. Він повільно розкладається з утворенням олова, а при температурах вище 150 °C — миттєво:

S n H 4 → S n + 2 H 2 {\displaystyle \mathrm {SnH_{4}\rightarrow Sn+2H_{2}} }

При контакті з великою кількістю кисню може самозайматися:

S n H 4 + 2 O 2 → S n O 2 + 2 H 2 O {\displaystyle \mathrm {SnH_{4}+2O_{2}\rightarrow SnO_{2}+2H_{2}O} }

Застосування

Станан використовується як прекурсор для отримання станумоорганічних речовин, наприклад, трифенілстанану. Але дані сполуки поки не знайшли широкого використання.

Примітки

  1. ↑ Tin tetrahydride
  2. ↑ а б в За тиску 101,3 кПа

Джерела

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
  • Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).