Спитігнєв I
| Спитігнєв I | |
|---|---|
| чес. Spytihněv I. | |
| Народився | бл. 875 |
| Помер | 915 Прага |
| Поховання | Church of the Virgin Maryd |
| Національність | чех |
| Суспільний стан | аристократія[1] |
| Титул | князь |
| Посада | Князь Богемії |
| Термін | 894—915 роки |
| Попередник | Боривой I |
| Наступник | Вратислав I |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Пржемисловичі |
| Батько | Боривой I |
| Мати | Людмила зі Псову |
| Брати, сестри | Вратислав I, Ludemirad і Václavd |
Спитігнєв I (*Spytihněv I бл. 875 —915) — князь Богемії у 894—915 роках.
Життєпис
Походив з династії Пржемисловичів. Син Боривоя I, князя Богемії, і Людмили зі Псову. Спитігнев став князем чехів після смерті батька, або після смерті його сюзерена Святоплука Великоморавського у 894 році. У цей час Велику Моравію атакували угорці.
У 895 році Спитігнев I повстав проти Великоморавської держави і визнав себе васалом імператора Арнульфа Каринтійського на рейхстазі в Регенсбурзі. Пізніше уклав союз з маркграфом Луітпольдом Баварським і разом з ним воював проти моравів. Розраховуючи на підтримку баварців в боротьбі з угорцями, Спитігнєв I сприяв поширенню в Чехії франкської культури і прийняв хрещення від баварських місіонерів.
Переніс столицю з Леві Градеца до Празького граду. Оточив останній потужними оборонними спорудами. Такі самі споруди звів на межах своїх володінь — Тетін, Лібушин, Будеч, Мелнік, Стара-Болеслав і Лштені. Помер у 915 році. Владу успадкував його молодший брат Вратислав.
Джерела
- Jan Klapste (11 November 2011). The Czech Lands in Medieval Transformation. Brill. p. 361. ISBN 978-90-04-22646-3.
- ŽEMLIČKA, Josef. Přemyslovci. Jak žili, vládli, umírali. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2005. 497 s. ISBN 80-7106-759-8.
- ↑ Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
