Список операційних систем

Операційні системи можуть бути класифікованими за будовою ядра (монолітні, мікроядерні, наноядерні), призначенням (пакетна обробка, інтерактивність, підтримка реального часу тощо), реалізацією захищеності (один адресний простір чи підтримка захищеності пам'яті на рівні апаратури), актуальністю (сучасна чи історична), цільовою апаратною платформою (суперкомп'ютер, мейнфрейм, сервер, робоча станція, вбудований комп'ютер, мобільний пристрій), за типом ліцензії (комерційна чи вільна) та за багатьма іншими параметрами.

• IBM: BESYS, IBSYS, SHARE Operating System, DOS/360, OS/360 і похідні від неї, CP/CMS
• Burroughs: Burroughs MCP
• UNIVAC: EXEC I / II / 8
• Compatible Time-Sharing System (CTSS), розроблена в MIT
• Incompatible Timesharing System (розроблена в MIT для мейнфреймів DEC PDP-10 / 20)
• Операційна система THE (розроблена Едсгером Дейкстрою та іншими)
• Multics (проєкт Bell Labs, GE, і MIT)
• Master programme розроблена Leo Computers, Leo III в 1962
• СРСР: ОС Дубна (для ВЕЛМ-6)

• IBM: DOS/VS, OS/VS1, VM/370, VM/CMS
• SDS Sigma: RBM, UTS, CP-V, XOS
• DEC: TOPS-10, TOPS-20
• Стенфордський університет: WAITS
• Університет Макгілла: MUSIC/SP
• Interdata: OS-32
• CDC/CYBER: NOS, NOS/BE
• Cray: Cray Time Sharing System
• ICT/ICL: GEORGE, VME, DME, TME
• Siemens: BS1000
• СРСР: ОС ЄС (для ЄС ЕОМ), ДИСПАК (для ВЕЛМ-6)

• AT&T: UNIX (була портована також на 32-розрядні системи)
• Xerox: Alto Executive
• DEC: OS/8, RSTS/E, RSX-11, RT-11
• Data General: DOS, RDOS
• Prime: DOS / PRIMOS
• Whitesmiths: Idris
• IBM: CPF (Control Program Facility), SSP (System Support Program) (для System/38 і подібних)
• Кембриджський університет: TRIPOS

• Digital Research: CP/M, MP/M
• Apple: Apple DOS, ProDOS
• Microsoft: MSX-DOS
• Commodore: GEOS
• Cromemco: RDOS
• TRSDOS
• Technical System Consultants: FLEX, UniFLEX
• UCSD p-System

• Digital Research: CP/M-86, MP/M-86, DR-DOS
• Seattle Computer Products: 86-DOS (ранні версії відомі як QDOS)
• Microsoft: MS-DOS (у комплекті з IBM PC постачалася під назвою PC-DOS), Windows (1.x, 2.x, 3.0), Xenix
• IBM: OS/2 (ранні версії для процесора 80286)
• Apple: GS/OS
• СРСР: операційні системи для комп'ютерів БК: RT-11, ANDOS, NORD, MicroDOS, MK-DOS, PascalDOS, CSI-DOS, AO-DOS, BASIS, DOSB10, DX-DOS, HC-DOS, NORTON-БК, РАМОН, KMON, Turbo-DOS (більшість — любительські розробки, створені командами з кількох людей)

• Microsoft: Windows 3.1, 3.11, 95, 98, Me
• Apple: MacOS (класична)
• Atari: TOS, MultiTOS, MiNT
• Novell: NetWare
• Coherent
• Cromemco: Cromix
• DNIX

• Apollo: AEGIS, Domain/OS
• Sequent: Dynix
• Sun Microsystems: SunOS, Solaris, Trusted Solaris
• Data General: AOS/VS, DG/UX
• Hewlett-Packard: HP-UX
• MIPS: RISC/OS
• DEC: VMS, Ultrix, OSF/1
• Acorn: Arthur, ARX, RISC OS, RISCiX
• Amiga: AmigaOS, MorphOS
• AT&T: Unix (System III, System V)
• IBM: AIX, OS/2
• SCO: SCO UNIX
• Microsoft: Windows NT (3.5, 4.0), Windows 2000)
• Apple: A/UX
• Be Inc: BeOS, BeIA, Magnussoft ZETA

• IBM: OS/390, OS/400
• Cray: UniCOS

• SGI: IRIX
• DEC / Compaq: Digital Unix / Tru64
• eComStation (різновид OS/2 Warp 4)
• NeXTSTEP, OPENSTEP

• Symbian OS
• Palm OS
• WebOS

• IBM: z/VM, z/OS, z/VSE, TPF, CICS, IBM i
• Fujitsu, Siemens: BS2000, BS3000, VM2000

• Apple: MacOS X / OS X: 10.0, 10.1, 10.2, 10.3, 10.4, 10.5, 10.6, 10.7, Mountain Lion (10.8), Mavericks (10.9), MacOS Server
• Microsoft: Windows (XP, Vista, 7, 8, 8.1, 10, 11), Windows Server (2000, 2003, 2008, 2012)
• Oracle: Solaris

• Linux
• BSD: 386BSD, FreeBSD, OpenBSD, NetBSD, DragonFly BSD
• OpenSolaris (проєкт з відкриття кодів Solaris)
• Apple Darwin (ядро XNU)
• GNU Hurd (ядро GNU Mach)
• FreeDOS
• Illumos (форк ядра OpenSolaris)

• Google: Android, Fuchsia
• Apple: iOS, iPadOS, macOS, watchOS
• Microsoft: Windows CE і варіації такі як Windows Mobile та Windows Phone, всі троє замінені Windows IoT
• Samsung: Tizen, Bada
• Blackberry: BlackBerry OS
• Firefox OS

• QNX
• VxWorks
• LynxOS
• T-Kernel, TRON OS, ITRON
• RTEMS
• eCos
• ThreadX
• Integrity
• OS-9 / OS-9000
• Contiki
• Nucleus RTOS
• OSE від ENEA
• OSEK
• uC/OS-II для мікроконтролерів

• Cisco: CatOS, Cisco IOS, PIX OS
• Juniper Networks: JUNOS
• LinkBuilder від 3Com
• MikroTik RouterOS від MikroTik
• OpenWrt

• Orix від Avaya

• Bell Labs: Plan 9, Inferno
• Minix
• Amoeba^[1] (розроблена Ендрю Таненбаумом)
• Bluebottle OS (AOS, A2, Оберон (операційна система))

Зі сотень проєктів аматорських ОС слід виділити такі, більш-менш відомі:

• MenuetOS, KolibriOS: написані на мові асемблера x86
• ReactOS (вільний клон Windows NT)
• Syllable Desktop (розвивається як продовження AtheOS)
• SkyOS
• Haiku вільний клон BeOS

• Rhapsody
• SSS-PC (Розроблена в Токійському Університеті)
• EROS
• AROS — Amiga Research OS, AmigaOS-подібна для процесорів x86 [1] [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Nemesis дослідницька ОС від Кембріджського Університету^[2]
• TUNES, 1994
• V (operating system) Stanford, ранні 1980-ті.
• ОС Oberon (розроблена у Федеральній вищій технічній школі Цюриха під керуванням Ніклауса Вірта для робочих станцій Ceres і Chameleon)
• Pick (ліцензована і перейменована)
• OSD/XC від Fujitsu-Siemens (BS2000 портована для емуляції на Sun платформи SPARC)
• Fujitsu: OS-IV (на основі ранньої MVS від IBM), MSP, (спадкоємець OS-IV)
• Datalight: ROM-DOS (сумісна з MS-DOS, для вбудованих систем) [2] [Архівовано 6 січня 2010 у Wayback Machine.]

Неіснуючі операційні системи, що згадуються в жартах, книгах, фільмах тощо:

• ALTIMIT_OS — Із світу .hack
• Hyper OS — З Patlabor
• Wheatonix — першоквітневий жарт.
• Digitronix — з The Hacker Files

• Операційна система
• Статистика популярності операційних систем
• Хронологія операційних систем