YaChudo

Соснів

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

село Соснів
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Золотниківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040190210036624 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1472
Населення 455 [1]
Площа 6,401 км²
Густота населення 104.05 осіб/км²
Поштовий індекс 48112
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°20′13″ пн. ш. 25°21′0″ сх. д. / 49.33694° пн. ш. 25.35000° сх. д.
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру 		40 км
Місцева влада
Адреса ради 48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25
Карта
Соснів. Карта розташування: Україна
Соснів
Соснів
Соснів. Карта розташування: Тернопільська область
Соснів
Соснів
Мапа
Мапа

CMNS: Соснів у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сосні́в — село в Україні, у Золотниківській сільській територіальній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване у західній частині району, на березі річки Стрипа.

Адміністративний устрій

До вересня 2015 було центром Соснівської сільської ради, якій підпорядковувалися села Гончарки і Раковець.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотниківської сільської громади.

У зв'язку з переселенням жителів із облікових даних виведений хутір Дроська та Осаліщизна.

Історія

Перша писемна згадка — 1472 року.

Село згадується 17 березня 1480 р.[2]

Дідичем села був Єжи Вільчек гербу Порай, брат Миколая, син Стефана.[3]

У 1867 - 1918 рр. у складі Підгаєцького повіту[4].

У Соснові перебувала Пресова Кватира УСС.

Діяли «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.

8 березня 1948 поблизу Соснова у криївці загинуло 4 вояки УПА.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотниківської сільської громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[6].

Населення

Населення — 554 особи (2007).

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 665 99.85%
російська 1 0.15%
Усього 666 100%

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610869, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Релігія

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975), насипано символічну могилу УСС (1991), могила хорунжого УСС С. Яремкевича (відновлена 1993).

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ I-II ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Відомі люди

Народилися

  • Володимир Дусановський — український агрохімік-ґрунтознавець, господарник;
  • Степан Дусановський — український вчений-економіст,
  • Максим Задойний (р. н. невід. — 1992) — український громадський діяч, член ОУН, емігрував до США, був членом-засновником комітету підгайчан та інших громадських організацій, помер у Клівленді.[10];
  • Микола Задойний — український громадсько-політичний діяч;
  • Стефанія Левченко — український педагог, громадська діячка;
  • Клавдій Білинський — український освітянин, громадський та політичний діяч на Буковині, педагог, доктор філософії, гімназійний професор, делегат УНРади ЗУНР;
  • Корнель Кшечуновіч — галицький польський політик вірменського походження[11];
  • Ярослав Лемішка — український оперний і камерний співак (тенор), Народний артист України.

Галерея

  • Дорожній знак при в'їзді в село
    Дорожній знак при в'їзді в село
  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці
    Церква Різдва Пресвятої Богородиці
  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці
    Церква Різдва Пресвятої Богородиці
  • Будинок культури
    Будинок культури
  • Автобусна зупинка біля села
    Автобусна зупинка біля села

Примітки

  1. ↑ https://zolotnykivska-gromada.gov.ua/structure/
  2. ↑ Грамота подільського воєводи про підтвердження застави маєтків шляхтича Зарванецького Якова в селах Росоховатець, Соснівка каменецькому воєводі Давиду з Бучача. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
  3. ↑ Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 2014-08-11 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — S. 532. (пол.)
  4. ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. — S. 120. (нім.).
  5. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  6. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Кушнерик Г. Задойний Максим // Енциклопедичний словник Теребовлянщини / ред. В. С. Маланюк. — Тернопіль : ТзОВ Терно-граф, 2014. — С. 147. — ISBN 978-966-457-225–2.
  11. ↑ Jerzy Zdrada. Krzeczunowicz Kornel (1815—1881) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — Tom XV/4. — Zeszyt 67. — S. 511—513 (пол.)

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).