Соснів
| село Соснів | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Золотниківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040190210036624 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1472 |
| Населення | 455 [1] |
| Площа | 6,401 км² |
| Густота населення | 104.05 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48112 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′13″ пн. ш. 25°21′0″ сх. д. / 49.33694° пн. ш. 25.35000° сх. д. |
| Водойми | Стрипа |
| Відстань до районного центру |
40 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25 |
| Карта | |
Соснів | |
Соснів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Сосні́в — село в Україні, у Золотниківській сільській територіальній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване у західній частині району, на березі річки Стрипа.
Адміністративний устрій
До вересня 2015 було центром Соснівської сільської ради, якій підпорядковувалися села Гончарки і Раковець.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотниківської сільської громади.
У зв'язку з переселенням жителів із облікових даних виведений хутір Дроська та Осаліщизна.
Історія
Перша писемна згадка — 1472 року.
Село згадується 17 березня 1480 р.[2]
Дідичем села був Єжи Вільчек гербу Порай, брат Миколая, син Стефана.[3]
У 1867 - 1918 рр. у складі Підгаєцького повіту[4].
У Соснові перебувала Пресова Кватира УСС.
Діяли «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.
8 березня 1948 поблизу Соснова у криївці загинуло 4 вояки УПА.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотниківської сільської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[6].
Населення
Населення — 554 особи (2007).
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 665 | 99.85% |
| російська | 1 | 0.15% |
| Усього | 666 | 100% |
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610869, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 378 виборців, явка 61,64%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 27,23%, за «Європейську Солідарність» — 16,07%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 15,63%.[8] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 27,27%, за Аллу Стечишин (самовисування) і Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — по 14,72%[9].
Релігія
Пам'ятники
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975), насипано символічну могилу УСС (1991), могила хорунжого УСС С. Яремкевича (відновлена 1993).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ I-II ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
Відомі люди
Народилися
- Володимир Дусановський — український агрохімік-ґрунтознавець, господарник;
- Степан Дусановський — український вчений-економіст,
- Максим Задойний (р. н. невід. — 1992) — український громадський діяч, член ОУН, емігрував до США, був членом-засновником комітету підгайчан та інших громадських організацій, помер у Клівленді.[10];
- Микола Задойний — український громадсько-політичний діяч;
- Стефанія Левченко — український педагог, громадська діячка;
- Клавдій Білинський — український освітянин, громадський та політичний діяч на Буковині, педагог, доктор філософії, гімназійний професор, делегат УНРади ЗУНР;
- Корнель Кшечуновіч — галицький польський політик вірменського походження[11];
- Ярослав Лемішка — український оперний і камерний співак (тенор), Народний артист України.
Галерея
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Церква Різдва Пресвятої Богородиці -
Церква Різдва Пресвятої Богородиці -
Будинок культури -
Автобусна зупинка біля села
Примітки
- ↑ https://zolotnykivska-gromada.gov.ua/structure/
- ↑ Грамота подільського воєводи про підтвердження застави маєтків шляхтича Зарванецького Якова в селах Росоховатець, Соснівка каменецькому воєводі Давиду з Бучача. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 2014-08-11 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — S. 532. (пол.)
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. — S. 120. (нім.).
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Кушнерик Г. Задойний Максим // Енциклопедичний словник Теребовлянщини / ред. В. С. Маланюк. — Тернопіль : ТзОВ Терно-граф, 2014. — С. 147. — ISBN 978-966-457-225–2.
- ↑ Jerzy Zdrada. Krzeczunowicz Kornel (1815—1881) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — Tom XV/4. — Zeszyt 67. — S. 511—513 (пол.)
Джерела
- Гарбовська М., Івахів Г. Соснів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 326—327. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Уніят В., Хаварівський Б. Соснів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 319. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Дусановський В. Вулицями Соснова. Життєві перескоки. — 2000.
- Святкова імпреза в Соснові [Текст] : [у Соснові відбулась презентація книги М. Щура-Слівінського "Тобі, Соснове, мої думки і тривоги за Україну"] / Б. Кусень // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 39 (29 верес.). — С. 3 : фот.
- Sosnów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 90. (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
