Соня Батя
| Соня Батя | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | чес. Sonja Wettstein[1]  |
| Народилася | 8 листопада 1926[3] Цюрих, Швейцарія |
| Померла | 21 лютого 2018 (91 рік) або 20 лютого 2018[2] (91 рік) Торонто, Канада |
| Поховання | кладовище Маунт-Плезент[4] |
| Країна |  Швейцарія |
| Місце проживання | Торонто |
| Діяльність | архітекторка, підприємиця |
| Галузь | чоботарство[1] |
| У шлюбі з | Томаш Ян Батя |
| Діти | Rosemarie Blyth-Batad |
Соня Інґрід Батя OC MSM CD, або Соня Батьова, до шлюбу Веттштайн ( 8 листопада 1926 , Цюрих — 21 лютого 2018 або 20 лютого 2018 , Торонто ) — швейцарсько-канадська підприємиця, філантропка, колекціонерка і засновниця Музею взуття Баті[5], архітекторка[6][7].
Життєпис
Залишила студії архітектури після шлюбу з Томашем Яном Батею, директором Bata Shoes, і переїхала до Торонто в 1946 році, де заприятелювала з представниками архітектурної спільноти. Її друзі-архітектори прийшли з допомогою. Раймонд Моріяма спроєктував Музей взуття Баті, а Джон Кресвелл Паркін спроєктував вражаючу штаб-квартиру Bata Shoes в районі Дон-Міллз у Торонто і заміський будинок сім'ї в Батаві[8]. Хоча раніше Соня Веттштайн планувала стати великою архітекторкою, вона вирішила спрямувати свої естетичні смаки на покращення компанії Bata Shoes[9].
Також у 1940-х вона почала колекціонувати взуття та досліджувати його історію. У 1979 році заснувала фонд Музею взуття Баті. Музей взуття Баті, заснований у 1995 році, є найбільшим у світі музеєм взуття[10], а власність основної колекції належить родині Баті[11]. Соня Батя була очільницею музею[12].
Соня Батя також була головою Національної ради дизайну (1970-ті)[13]. Вона допомогла створити французьку школу в Торонто, була членкинею ради Художньої галереї Онтаріо, входила до правління Alcan і Canada Trustco (нині TD Canada Trust), афілійованого зі Всесвітнім фондом дикої природи[14], і була удостоєна звання почесного капітана ВМФ Канади та стала спонсоркою корабля HMCS Ottawa[5].
У 1983 році вона стала офіцеркою ордена Канади.
Соня Батя померла у своєму будинку в Торонто 20 лютого 2018 року, переживши свого чоловіка на дев'ять років.
У шлюбі з Томашем Яном мала четверо дітей[15]. Її тесть — Томаш Батя старший, засновник Bata Shoes[16].
Нагороди
- 1983: нагорода офіцера ордена Канади (OC).
- 1992: медаль «125-річчя Конфедерації Канади».
- 2002: канадська версія Золотої ювілейної медалі королеви Єлизавети II.
- 2012: канадська версія діамантової медалі королеви Єлизавети II.
- 19 лютого 2007: медаль «За заслуги в службі»[17]
- відзнака Канадських військ (CD) з 1 застібкою за 24 роки служби як почесна капітанка Королівських ВМС Канади 1989—2013.
- Супутниця Зали слави канадського бізнесу
- Нагорода за життєві досягнення, Рада роздрібної торгівлі Канади
- 1995, Рада конференцій Канади
Посилання
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ Davos 2014 Participant List
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Rezac, 2005, с. 139.
- ↑ Sonja I. Bata 8 nov 1926 - Google Search. www.google.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Sonja Bata was a guiding force of the Bata shoe enterprise. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ LeBlanc, Dave (27 серпня 2009). The Architourist - Before modern turned retro. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015.
- ↑ Bata та Sinclair, 1990, с. 132.
- ↑ DeMello, 2009, с. 32.
- ↑ Grzeskowiak, 2008, с. 48.
- ↑ Benstock та Ferriss, 2001, с. 35.
- ↑ Bata та Sinclair, 1990, с. 138.
- ↑ Bata та Sinclair, 1990, с. 139.
- ↑ Bata та Sinclair, 1990, с. 134.
- ↑ Sonja Bata, founder of Bata Shoe Museum in Toronto, remembered for passion, generosity - CBC News. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Honorary Captain(N) Sonja Ingrid Bata. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
Бібліографія
- Bata, Thomas John; Sinclair, Sonja (1990). Bata: Shoemaker to the World. Bata. ISBN 978-0-7737-2416-7. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- Benstock, Shari; Ferriss, Suzanne (2001). Footnotes: On Shoes. Rutgers University Press. ISBN 978-0-8135-2871-7. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- DeMello, Margo (10 вересня 2009). Feet and Footwear: A Cultural Encyclopedia. ABC-CLIO. ISBN 978-0-313-35715-2. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- Grzeskowiak, Mark (16 квітня 2008). Toronto & Niagara Colourguide. Formac Publishing Company Limited. ISBN 978-0-88780-760-2. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- Rezac, Darcy (2005). Work the Pond: Use the Power of Positive Networking to Leap Forward in Work and Life. Prentice Hall Press. ISBN 978-0-7352-0402-7. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).