YaChudo

Солія жовта

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

?Солія жовта
Солія жовта
Солія жовта
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:Хордові (Chordata)
Підтип:Черепні (Craniata)
Надклас:Щелепні (Gnathostomata)
Клас:Променепері (Actinopterygii)
Підклас:Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:Костисті риби (Teleostei)
Надряд:Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд:Камбалоподібні (Pleuronectiformes)
Родина:Морські язики (Soleidae)
Рід:Buglossidium
Chabanaud, 1930
Вид:Солія жовта
Біноміальна назва
Buglossidium luteum
(A. Risso, 1810)
Ареал солії жовтої
Ареал солії жовтої
Синоніми
Pleuronectes luteus Risso, 1810
Посилання
Вікісховище:Buglossidium luteum
ITIS:173021
МСОП:155044
NCBI:90071
Fossilworks:302154

Солія жовта (Buglossidium luteum) — вид камбалоподібних риб родини морські язики (Soleidae).[1]

Характеристика

Солія жовта має довгасто-овальний тулуб із закругленою головою, покритий лускою; очі розташовані на правій стороні. Маленький, розташований під переднім краєм голови, загнутий півколом ротовий отвір; верхня щелепа дещо подовжена, у формі дзьоба (діаметр верхнього ока менше довжини рила). Край передкришки покритий шкірою голови. Уздовж бічної лінії 55-70 лусочок. Спинний плавець починається перед верхнім оком; спинний плавник з 65-78, анальний —з 50-63 м'якими променями, сполучені шкірною складкою з хвостовим стеблом. Грудні плавники дуже маленькі, на сліпій стороні рудиментарні.[2] Забарвлення частіше жовтувате або світло-коричневе, часто з темними плямами і крапками. Спинний і анальний плавці пісочного кольору, кожен п'ятий і шостий, іноді кожен 4-7-й промінь плавця чорний.[3] Довжина до 13 см (найдрібніший вид морських язиків).[4]

Поширення

Розповсюджена у північній Атлантиці, від області Середземного моря до Шотландії; у Північному морі, Ла-Манші, може заходити у Чорне море. Зустрічається на глибині 5-250 м (частіше 5-20 м) над піщаним дном.[1]

Поведінка

Статева зрілість настає у самців при довжині 6-7 см, у самиць при 7-8 см. Час нересту — з березня по липень (у Середземному морі навесні, в Ла-манші раннього літа). Ікринки розміром по 1 мм, пелагічні. Час їх дозрівання 5-6 днів. Личинки, що вилупилися, мають довжину лише 2 мм і далеко розносяться з планктоном. При довжині 1-1,2 см молоді риби переходять до донного життя.[5]

Живлення

В раціон входить рослинний і тваринний планктон, у дорослих особин, переважно дрібні черв'яки і ракоподібні.[6]

Примітки

  1. ↑ а б Froese R., Pauly D. (eds.) (2008). Buglossidium luteum на FishBase. Версія за December 2008 року.
  2. ↑ Lythgoe, J and G (1991). Fishes of the Sea: The North Atlantic and Mediterranean. Cambridge, Massachusetts: MIT Press. ISBN 0-262-12162-X.
  3. ↑ Ruiz, A. (2007). Buglossidium luteum. Solenette. [Архівовано 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.] Marine Biological Association of the United Kingdom. Retrieved on December 2, 2008.
  4. ↑ Amara, R., Mahé, K., LePape, O. and Desroy, N. (2004). Growth, feeding and distribution of the solenette Buglossidium luteum with particular reference to its habitat preference. Journal of Sea Research. 51 (3—4): 211—217. doi:10.1016/j.seares.2003.08.002.
  5. ↑ Quéro, J.-C., Desoutter, M. and Lagardère, F. (1986). Soleidae. У Whitehead, P.J.P та ін. (ред.). Fishes of the North-eastern Atlantic and the Mediterranean. Paris: United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. ISBN 92-3-002309-4. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |editor= (довідка)
  6. ↑ Nottage, A.S.; Perkins, E. J. (1983). The biology of solenette, Buglossidium luteum (Risso), in the Solway Firth. Journal of fish biology. 22 (1): 21—27. doi:10.1111/j.1095-8649.1983.tb04722.x.



Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).