Соляний дім
| Соляний дім | |
|---|---|
 | |
| 48°06′40″ пн. ш. 22°50′13″ сх. д. / 48.111027777778° пн. ш. 22.836916666667° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | селище Вилок, Берегівський район, Закарпатська область |
| Статус спадщини | пам'ятка історії місцевого значення України  |
| Дата закінчення спорудження | 1417 |
  Соляний дім Соляний дім (Україна)  | |
 Соляний дім у Вікісховищі | |
Соляни́й ді́м — будівля початку XV століття у селищі Вилок Берегівського району Закарпатської області.
Кам'яна будівля зведена 1417 року як склад солі, яку перевозили через селище із гірських копалень Мармарощини. 1425 року робітники складу підтримали повстання мармароських солекопів.
Будівля пов'язана з діяльністю Тамаша Есе — одного з ватажків селян під час угорського повстання під проводом Ференца II Ракоці 1703—1711 років. Також Есе займався торгівлею сіллю. 17 жовтня 1702 року селянський загін Есе захопив і пограбував соляний склад, вкрадені гроші використали для купівлі зброї[1]. 24 травня 1703 року Есе вдруге атакував будинок, проте з більшими силами — двома загонами піхоти і сорока вершників. Чотирьох охоронців складу було вбито, решта перейшли на бік повстанців.
У радянську добу будівлю спершу використовували військові, пізніше в ній розмістили дитячий будинок-інтернат, угорськомовну школу. Після перенесення їх на інше місце будівля опустіла[2]. 2021 року будівлю передали у комунальну власність Вилоцької селищної громади як об'єкта історико-культурного призначення та одного з об'єктів історичного маршруту «Соляний шлях»[3][4].
Будівля двоповерхова. Посередині головного фасаду — вхід. Приміщення другого поверху в часи існування соляного складу використовувалися як житлові. Підвальні приміщення збереглися в незміненому вигляді. На фасаді біля входу 1992 року розмістили пам'ятні дошки Тамашу Есе та угорському письменнику Жиґмондові Моріцу, який у цьому будинку відвідував своїх родичів[5][6].
Примітки
- ↑ Соляний дім – одна з найстаріших будівель краю. Вилоцька громада.
- ↑ У закарпатському Вилоку унікальний «Соляний дім» не має господаря (ФОТО). Закарпаття онлайн (укр.). Процитовано 19 липня 2026.
- ↑ Історичний "Соляний дім" у Вилку не продадуть - його передали у власність громади (ФОТО). Mukachevo.net (укр.). 5 листопада 2021. Процитовано 19 липня 2026.
- ↑ У районній раді відбувся круглий стіл щодо подальшої долі Вилоцького «Дому Солі». beregvidek.gov.ua. Процитовано 19 липня 2026.
- ↑ Чотарі Ю. Трансільванські князі роду Ракоці та пам’ять про них на Закарпатті. — Берегове–Ужгород : ЗУІ ім. Ф.Ракоці ІІ – ТОВ «РІК-У», 2022. — С. 128-130.
- ↑ Звід пам'яток історії та культури України, 2017, с. 217-218.
Література
- Чотарі Ю. Трансільванські князі роду Ракоці та пам’ять про них на Закарпатті. — Берегове–Ужгород : ЗУІ ім. Ф.Ракоці ІІ – ТОВ «РІК-У», 2022. — С. 128-130.
- Яременко І., Григора Є. Соляний дім, поч. 1417 // Звід пам’яток історії та культури України. Закарпатська область / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України. — К., 2017. — С. 216-219.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).