YaChudo

Собуза II

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Собуза II
сваті Sobhuza II Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 липня 1899[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сомбодзіd, Шіселвені, Есватіні Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер21 серпня 1982[1] (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мбабане, Есватіні Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Есватіні Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулкороль Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаКороль Свазилендуd Редагувати інформацію у Вікіданих
РідHouse of Dlaminid Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоНгаване Vd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЛомава Ндвандвеd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зНтомбіd, Дзелівd і Pauline Fikelephi Masukud Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (210 Редагувати інформацію у Вікіданих)Мсваті III, MaNtofombi Dlaminid, Tsandzile Dlaminid, Тумбумузі Дламініd і Ncengencenge Dlaminid Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
лицар-командор ордена Британської імперії орден Компаньонів О. Р. Тамбо

Собуза II (також відомий під ім'ям Нкхотфотджені, сваті Nkhotfotjeni[2], Мона[3], 22 липня 1899 — 21 серпня 1982) — верховний вождь, а пізніше — король Свазіленду. Собуза правив 82 роки — це найдовший достовірно відомий термін правління в історії людства (94-річне правління фараона Пепі II ставиться під сумнів)[4][5][6]. Собуза народився 22 липня 1899 у короля Нгаване V і його дружини (інкхосікаті) Ломави Ндвандве. Нгаване V помер на церемонії інквала, коли Собузі було лише 4 місяці, він був проголошений новим верховним вождем, а регентами при ньому до 1921 року були його бабуся Лаботсібені Мдлулі[7] і дядько Малунге[8]. При Собузі Свазіленд здобув незалежність, в результаті чого Собуза змінив титул на короля країни.

Дитинство

Король (нгвеньяма) Собуза було народжено в королівській резиденції Зомбодзе 22 липня 1899[9] і став верховним вождем у віці чотирьох місяців[7]. Перед коронацією у 22 роки Собуза здобув освіту в Національній школі свазі і Лавдейлському інституті (Lovedale) Східно-Капської провінції ПАР[9].

Правління

Самостійне правління Собузи тривало понад 60 років і включало визнання незалежності Свазіленду Великою Британією у 1968 році, після чого Собуза став королем країни[7]. На початку правління Собуза займався проблемами межування землі, викликаними британськими законами 1907: він очолив делегацію до короля Георга V в Лондон і передав йому петицію про повернення земель народу свазі[10]. У 1929 році він подав прохання про перегляд межування в Таємну раду Великої Британії, проте йому було відмовлено, зважаючи на те, що Закон про іноземні юрисдикції виводив дії адміністрації протекторату з-під британської судової влади[9].

Роль Собузи в управлінні в колоніальний період була церемоніальною, проте він був впливовою людиною і розглядався як голова свого народу[9] У 1953 році він відвідав коронацію Єлизавети II[11].

На початку 1960-х років Собуза відіграв важливу роль у подіях, що призвели до проголошення незалежності країни у 1968 році. Він висловив протест постколоніальній конституції вестмінстерської системи, запропонованої британським урядом, за якою він би став конституційним монархом[9]. Після цього він створив партію «Національний рух Імбокодво», що отримала всі крісла в парламенті країни на виборах 1967[9]

Велика Британія визнала його королем у 1967 році, коли Свазіленду було представлено самоврядування. Після проголошення незалежності 6 вересня 1968 Собуза, апелюючи до традиції прямого управління економікою і суспільством, змінив конституцію, розпустив парламент і став абсолютним монархом 12 квітня 1973[9][7]. У 1978 році з'явилася нова конституція, що наказувала повернення до племінних традицій, включаючи формування колегії вибірників з 80 чоловік, яких обирають члени 40 місцевих районів. У правління Собузи економіка країни процвітала завдяки багатим ресурсам Свазіленду[9]

Старість

Собуза відсвяткував діамантовий ювілей у 1981 році, до цього моменту він успішно відновив роль монарха як головного утримувача влади, що приймає всі рішення[9]. На початку 1980-х Собуза спробував встановити контроль над бантустаном Кангване в спробі об'єднати всіх свазі, розділених кордонами, проте йому це не вдалося. Собуза II помер 21 серпня 1982 в палаці у Лобамбі, йому було 83 роки.

Правління Собузи тривало 82 роки і 254 дні, що робить його найдовшим в історії. Єдині два монарха, чиє правління могло тривати довше — давньоєгипетський Пепі II і когурьоський Тхеджохо — проте достовірних даних про тривалість їх перебування на троні немає.

Родина

Собуза продовжив звичай одружуватися на декількох жінках, у нього було 70 дружин, які народили йому 210 дітей у період з 1920 по 1970 рік. Станом на 2000 рік з них вижило 97. На момент смерті у Собузи було понад тисяча онуків.[12]

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Cahoon, Ben. Swaziland. World Statesmen.org. Процитовано 22 лютого 2015.
  3. ↑ SNTC. CULTURAL RESOURCES: King Sobhuza II. Архів оригіналу за 2 березня 2015. Процитовано 22 лютого 2015. [Архівовано 2015-03-02 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Sobhuza II. Student Encyclopedia Britannica.
  5. ↑ McWhirter N.. The Guinness Book of Records. — Guinness Superlatives, 1983. — С. 342.
  6. ↑ World's Longest Reigning Monarch Dies. The History Channel Australia. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 4 листопада 2015. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  7. ↑ а б в г Burke's Royal Families of the World, Volume II. London: Burke's Peerage Ltd. 1980. с. 214, 217—218, 270—271, 320. ISBN 0-85011-029-7.
  8. ↑ Platter, John (13 серпня 1979). Long Live the King: Sobhuza II of Swaziland Looks Back on 80 Years and 100 Wives. People.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 листопада 2013.
  9. ↑ а б в г д е ж и к Spence, J. E. Sobhuza II (1899–1982) rev. Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. Процитовано 22 листопада 2013.
  10. ↑ Gale Encylcopedia. Sobhuza II. Answers. Процитовано 22 листопада 2013.
  11. ↑ Google Books. Sobhuza II. Emmanuel Kwaku Akyeampong, Henry Louis Gates. Процитовано 1 червня 2014.
  12. ↑ Swaziland National Trust Commission. Succession In Swazi Kingship. Sntc.org.sz. Архів оригіналу за 25 липня 2001. Процитовано 28 листопада 2013. [Архівовано 2001-07-25 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Viewing Page 24 of Issue 43854. London-gazette.co.uk. 31 грудня 1965. Процитовано 28 листопада 2013.
  14. ↑ Viewing Page 2796 of Issue 38929. London-gazette.co.uk. 2 червня 1950. Процитовано 28 листопада 2013.
  15. ↑ Viewing Page 3096 of Issue 34396. London-gazette.co.uk. 11 травня 1937. Процитовано 28 листопада 2013.
  16. ↑ The Presidency. The Order of the Companions of O.R. Tambo. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 22 лютого 2015. [Архівовано 2013-11-05 у Wayback Machine.]

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).