YaChudo

Сновськ (станція)

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Станція Сновськ

Бахмач-Пасажирський — Деревини
Південно-Західна залізниця
Конотопська дирекція
м. Сновськ

Вокзал станції Сновськ
Вокзал станції Сновськ
51°48′51″ пн. ш. 31°56′41″ сх. д. / 51.81417° пн. ш. 31.94472° сх. д.
Рік відкриття 1874 (152 роки)
Попередня назва Сновська (до 1944),
Щорс (1944—2017)
Тип проміжна
Колій 6
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 290
Відстань до Бахмача-Пасажирського, км 95,4
Відстань до Деревин, км 48,2
Код станції 326906 ?
Код «Експрес-3» 2200274 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Сновськ. Карта розташування: Чернігівська область
Сновськ
Сновськ
Сновськ на Вікісховищі

Сновськ (до 1944 — Сновська, у 1944—2017 — Щорс[1]) — проміжна залізнична станція 2-го класу Конотопської дирекції Південно-Західної залізниці на неелектрифікованій лінії Бахмач — Деревини між станціями Низківка (19 км) та Камка (12,5 км). Розташована в однойменному місті Корюківського району Чернігівської області.

Історія

Станція відкрита 1874 року, під час прокладання Лібаво-Роменської залізниці. До 1944 року станція мала назву Сновська. У 1944 році станція перейменована на честь уродження міста Сновськ радянського військового діяча Миколи Щорса.

25 травня 2017 року отримала сучасну назву — Сновськ[1].

У березні 2022 року загинув 52-річний залізничник Микола Самойленко, який працював електромеханіком 1-ї групи району електропостачання станції Сновськ Конотопської дистанції електропостачання регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», в результаті ворожого обстрілу у місті Сновськ. Він присвятив роботі на залізниці з 1988 року. Займав посади електрогазозварника будівельного поїзда, стрілка відділу воєнізованої охорони, електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередач району електропостачання станції, а з грудня 2018 року — електромеханік 1-ї групи району електропостачання станції Сновськ Конотопської дистанції електропостачання.

17 та 18 лютого 2026 року локомотивне депо «Сновськ» перебувало під атакою російських ударних БпЛА типа «Герань-2». Внаслідок влучань було пошкоджено унікальні об'єкти історичної спадщини «Укрзалізниці» — знищений паровоз 1957 року побудови та старовинний ретро-вагон. Першим був вражений тендер паровоза СО17, з яким тривалий час працював Ер798-71, а наступного дня — Ер799-81. Ще раніше кількома атаками були пошкоджені цехи локомотивного депо, а також машина ПЗСМ. Обидві пошкоджені машини були переміщені до Сновська у 2019 році з локомотивного депо «Цвіткове», відповідно з наказом тодішнього начальника «ретро-сектору» Укрзалізниці Владислава Плахотнюка, який визначив ТЧ «Сновськ» головною базою для ремонту та зберігання ретро-техніки[2].

Загальні відомості

Станція складається з 11 служб, однією з найбільших серед них є локомотивне депо. На станції діяв до російського вторгнення в Україну пункт контролю, оскільки будь-яке залізничне сполучення з Білоруссю припинено.

Пасажирське сполучення

Приміське сполучення по станції Сновськ тимчасово припинено через безпекову ситуацію. Раніше здійснюється поїздами приміського сполучення Сновськ — Бахмач та Сновськ — Городня[3].


До березня 2020 року курсували поїзди далекого сполучення:

Галерея

Примітки

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).