Смиківці

село Смиківці
Церква Різдва Пречистої Діви Марії
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Великобірківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040090040059850
Облікова картка	картка
Основні дані
Населення	1343
Територія	1.552 км²
Густота населення	666.88 осіб/км²
Поштовий індекс	47717
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°31′49″ пн. ш. 25°42′30″ сх. д. / 49.53028° пн. ш. 25.70833° сх. д.
Водойми	Гніздечна
Відстань до обласного центру	4 км
Відстань до районного центру	4 км
Найближча залізнична станція	Бірки-Великі
Відстань до залізничної станції	2 км
Місцева влада
Адреса ради	47740, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Великі Бірки, вул. Грушевського, буд. 53
Карта
Смиківці
Смиківці
Мапа
Смиківці у Вікісховищі

Смиківці́ — село в Україні, у Великоборківській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гніздечна, у центрі району. До 2020 - адміністративний центр однойменної сільської ради.

Населення — 1343 особи (2021).

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки середнього та пізнього палеоліту, висоцької культури:

• Стоянка «Смиківці I» (середній палеоліт (150—40 тис. років тому));
• Стоянка «Смиківці II» (пізній палеоліт (40—10 тис. років тому));
• Поселення «Смиківці III» (пізньобронзовий час, культура Ноа (XIII—XII ст. до н. е.));
• Поселення «Смиківці IV» (пізньобронзовий — ранньозалізний час (XV—V ст. до н. е.));
• Поселення «Смиківці V» (висоцька культура (XI—VI ст. до н. е.); давньоруський час (XII—XIII ст.));

Перша писемна згадка — 1545.

1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) село увійшло до новоствореної сільської гміни Великі Бірки (Тернопільський повіт Тернопільського воєводства)^[1].

Діяли «Просвіта», «Луг», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610946, розташована у приміщенні клубу.

Результати

• зареєстровано 1052 виборці, явка 52,19%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,57%, за «Голос» — 22,45%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 11,68%^[2]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Володимир Кісілевич (Слуга народу) — 28,49%, за Івана Чайківського (самовисування) — 20,84%, за Василя Мартюка (Голос) — 14,72%^[3].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1033 особи, з яких 476 чоловіків та 557 жінок^[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1032 особи^[5].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Є церква Різдва Пречистої Діви Марії (1820, кам'яна; добудована 1915), каплиця поблизу джерела (2004).

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).

У неділю 5 вересня 2010 р. урочисто відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку роботи заслуженого майстра народної творчості України, скульптора Івана Мердака^[7].

Є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення Джерело Різдва Пресвятої Богородиці.

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, 2 відділення пошти, торгові заклади.

Є Церква Різдва Пресвятої Богородиці, мурована — найдавніший християнський храм у селі, належить до Великобірківського протопресвітеріату, Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ. Храмове свято припадає на 21 вересня. Адміністратором храму Святого Миколая до 28 квітня 2015 року був о. Василь Деркач.

З 28 квітня 2015 року адміністратором парафії призначений о. Євген Флиста. Введення нового священика на парафію очолив декан Великобірківський — о. Василь Брегін 1 травня того ж року. Першу Св. Літургію, у с. Смиківці священик Євген відслужив 3 травня (неділя). О. Євген народився 6 березня 1989 року в с. Великий Глибочок, Тернопільського району. 3 листопада 2013 року о. Євген був рукоположений у сан священика з рук Митрополита і Архиєпископа Василія (Семенюка) у рідному селі.^[8]

з 16 жовтня 2023 року адміністратором парафії Різдва Пресвятої Богородиці с. Смиківці є о. Андрій Олійников, який до цього виконував уряд:

адміністратор Парафії Воскресіння Господнього с. Загірʼя Залозецького протопресвітеріату 2011-2020 ро.

Капелан Залозецької Лікарні 2011-2023 рр.

Сотрудник Парафії Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці м. Тернополя Східний протопресвітеріат 2020-2023рр.

Капелан перинатального центру «Мати і дитина» м. Тернопіль 2020 -… . )

• Г. Вербицька — одна з праведників народів світу^[9].
• В.-В. Ґавліч — священик, василіянин, доктор філософії і богослов'я, громадський діяч, письменник.
• Гуменний Микола (1969—2024) — український військовик, учасник російсько-української війни^[10].
• Роман Дячун «Марко» — районний референт СБ ОУН.
• Лілія Проць (нар. 1974) — українська спортсменка, громадська діячка.
• Андрій Олійников (О. Андрій) - сільський священник.

• Іщук (Денисюк) С. В. Смиківці: село, в якому живемо / С. В. Іщук (Денисюк). — Київ: «Майдан», 2015. — 280 с. Іл. ISBN 978-966-457-127-Х.

• М. Крищук, В. Уніят. Смиківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 300. — ISBN 978-966-528-279-2.
• В. Уніят-Карпович. Смиківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 420-421. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Смиківці [Текст] / Я. Барчинський // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 449-451.
• Smykowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 926. (пол.)