YaChudo

Сливки

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

село Сливки
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Перегінська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26060210090038836
Основні дані
Засноване 1418 року
Населення 1 219 осіб
Територія 21.081 км²
Густота населення 57.820 осіб/км²
Поштовий індекс 77671
Телефонний код +380 3474
Географічні дані
Географічні координати 48°46′36″ пн. ш. 24°12′10″ сх. д. / 48.77667° пн. ш. 24.20278° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		509 м
Водойми р. Лімниця, Турава
Відстань до
районного центру 		23 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Шевченка, 171, с. Сливки, Рожнятівський район, Івано-Франківська обл., 77671
Карта
Сливки. Карта розташування: Україна
Сливки
Сливки
Сливки. Карта розташування: Івано-Франківська область
Сливки
Сливки
Мапа
Мапа

CMNS: Сливки у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сли́вки — село Калуського району Івано-Франківської області. Входить до складу Перегінської селищної громади.

Походження назви

Назва походить від слова «зливки» (раніше тут зливалися річки Лімниця і Млинівка).

Історія

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[1]. Церква села Сливки вперше згадується 1685 року у реєстрі про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)[2], удруге — як церква Св. Миколая в реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року.

Церква Св. Миколая з 1760 року, пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1195), гуцульська, хрещата в плані дерев'яна церква[3][4]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у церкві 6 давніх дзвонів діаметром 100, 53, 46, 36, 32, 30 см, виготовлених з 1686 до 1909 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[5]

Докладніше: Церква Святого Миколая (Сливки)

У 1939 році в селі проживало 1050 мешканців (1010 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів і 30 євреїв)[6].

У роки Другої світової війни в селі діяла філія Калуської торговельної школи, 12 учнів філії 4 грудня 1943 р. розстріляли німці в Новиці[7], їх у 1995 р. перепоховали на цвинтарі в Добровлянах.

Сьогодення

Зараз в селі є сільська рада та ЗОШ Ι-ΙΙ ступенів. У жовтні 2008 року відкрито нову церкву. В селі працює школа дзюдо, де безкоштовно навчаються сільські школярі, серед яких є призери і переможці обласних змагань.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1218 99.92%
російська 1 0.08%
Усього 1219 100%

Відомі люди

Галерея

Примітки

  1. ↑ Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176, 214, 238, 241 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
  2. ↑ Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
  3. ↑ Постанова Ради Міністрів Української РСР «Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» від 06.09.1979 № 442
  4. ↑ Церква Св. Миколи 1760
  5. ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
  6. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
  7. ↑ «Прив'язували колючим дротом до сливок і так знищували». У Добровлянах вшанували пам'ять 12 учнів «торговельки». ФОТО. — «Вікна», 2018.10.19.
  8. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

  1. ↑  http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC137V?kodvib=400&vkp1=26248[недоступне посилання з липня 2019]
  2. ↑  http://weather.in.ua/ua/ivano-frankovskaja/24089
  3. Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з липня 2019]
  4. Географічний словник Королівства Польського, 1889, т. 10, стор. 766


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).