Слабунівка
| село Слабунівка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Харківська область |
| Район | |
| Тер. громада | Савинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63040150120063783 |
| Облікова картка | Слабунівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1778 |
| Населення | 361 |
| Площа | 0,268 км² |
| Густота населення | 1347,01 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64232 |
| Телефонний код | +380 5749 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°26′3″ пн. ш. 37°10′53″ сх. д. / 49.43417° пн. ш. 37.18139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
144 м |
| Водойми | Дінець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64235, Харківська обл., Ізюмський р-н, с-ще Веселе, вул. Миру, 56 |
| Карта | |
Слабунівка | |
Слабунівка | |
| Мапа | |
| |
Слабуні́вка — село в Україні, у Ізюмському районі Харківської області. Населення становить 361 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Веселівська сільська рада.
Географія
Села Пазіївка, Слабунівка та Українка утворюють ланцюг населених пунктів, які примикають один до одного, і знаходиться уздовж автомобільної дороги E40, М03. Поруч із селом знаходяться дві балки з пересихаючими струмками, на яких за допомогою дамб зроблені ставки.
Економіка
В селі є молочно-товарна ферма.
Історія
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Бабариківці, Пазіївці, Слабунівці, Макарівці, Крючках, Теплянці Першій, Теплянці Другій, Жуваківці, Нуровому, Якимівці, Сухому Яру, Чорнобаївці — 479 людей[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Савинської селищної територіальної громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Балаклійського району, село увійшло до складу новоутвореного Ізюмського району[3].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 311 | 86.15% |
| російська | 50 | 13.85% |
| Усього | 361 | 100% |
Також
Примітки
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 219—229 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 17 вересня 2015.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
| Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).