Скін-фактор

Не плутати з Скін-ефект

Скін-фактор^[1] — гідродинамічний параметр, що характеризує додатковий фільтраційний опір течії флюїдів у навколосвердловинній зоні пласта, який спричиняє зниження видобутку (дебіт) в порівнянні з досконалою (ідеальною) свердловиною. Причини скін-фактора: гідродинамічна недосконалість розкриття пласта, забруднення навколосвердловинної зони, інші нелінійні ефекти (турбулентна течія, розгазування, стиснення скелета гірської породи і т. д.).

За визначенням скін-фактор описується формулою:
${\displaystyle S=\mathrm {ln} {\frac {r_{c}}{r_{c}^{*}}}}$
де ${\displaystyle S}$ — скін-фактор, ${\displaystyle r_{c}}$ — радіус реальної свердловини по долоту в інтервалі розтину пласта,
${\displaystyle r_{c}^{*}}$ — радіус такої фіктивної досконалої свердловини, дебіт якої дорівнює дебіту недосконалої свердловини з приведеним радіусом і додатковими спротивами течії продукції у свердловину внаслідок зміни проникності, обумовленої скін-ефектом S.

Після підстановки приведеного радіусу замість реального радіусу в гідродинамічні формули, що описують фільтрацію до досконалої свердловини, ці формули стають придатними для аналізу реальної недосконалої свердловини.

Якщо величина скін-фактора близька до нуля (практично з урахуванням похибки визначення: ${\displaystyle -1<S<5}$), то стовбурова зона пласта вважається незміненою, а свердловина досконалою (приблизно ${\displaystyle r_{c}^{*}=r_{c}}$   і   ${\displaystyle \eta =\eta _{0}}$).

Велика позитивна величина скін-фактора ${\displaystyle S>5}$ (тобто ${\displaystyle r_{c}^{*}<<r_{c}}$   і   ${\displaystyle \eta <<\eta _{0}}$ ) свідчить про забруднення присвердловинної зони пласта і недосконалість свердловини. У такому разі на свердловині проводять геолого-технологічні заходи (ГТМ) з інтенсифікації припливу: додаткова перфорація, свабування, метод змінного тиску (МПД), солянокислотні обробки (СКО), гідророзрив пласта (ГРП) та ін. .

Значна негативна величина скін-фактора ${\displaystyle S<-1}$ (тобто ${\displaystyle r_{c}^{*}>>r_{c}}$   і   ${\displaystyle \eta >>\eta _{0}}$) спостерігається у разі підвищеної проникності приствольної зони пласта (тріщини, каверни і т.д.), як результат заходів щодо збільшення дебіту свердловин (гідророзрив пласту (ГРП), кислотних обробок (КО)), а також на похило спрямованих свердловинах (ННС) ) та на свердловинах з горизонтальним закінченням.

Часто «хибно-негативні» значення скін-фактора виходять при інтерпретації «недовідновлених» кривих відновлення тиску (КВД) без урахування «післяпритоку» у стовбур свердловини, коли на графіці відсутня ділянка плоскорадіального потоку.

• Справочное руководство по проектированию разработки и эксплуатации нефтяных месторождений. Добыча нефти / под редакцией Ш. К. Гиматудинова. М.: Недра, 1983. — 455 с.
• Орловський В. М., Білецький В. С., Вітрик В. Г. Технологія розробки нафтових родовищ. [Текст]: 2-ге видання, навч. посіб. для студ спеціальності 185 «Нафтогазова інженерія та технології» / В. М. Орловський, В. С. Білецький, В. Г. Вітрик; ХНУМГ ім. О. М. Бекетова; НТУ «ХПІ». — Львів: «Новий Світ — 2000», 2020. — 243 с.

• Определение скин-фактора по кривой восстановления давления (КВД) [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.].
• Определение скин-фактора комплексным методом переменной депрессии [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.].
• Компьютерная программа «МЕТОД» для расчёта скин-фактора по КВД.