Сколецит
| Сколецит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[1]  |
| IMA-номер | IMA1997 s.p. |
| Абревіатура | Slc[2] |
| Хімічна формула | Ca(Si₃Al₂)O₁₀·3H₂O |
| Nickel-Strunz 8 | VIII/F.10[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.GA.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[4] |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | черви (давньогрецька мова)[5] |
 Сколецит у Вікісховищі | |
Сколецит (англ. scolecite; нім. Skolezit m) — мінерал, гідратований кальцієвий алюмосилікат каркасної будови з гр. цеолітів.
Назва від грецьк. «сколес» — хробак — за властивість мінералу скручуватися (A.Gehlen, J.N.Fuchs, 1813).
Синоніми: вейсіан, елагіт, калькмезотип.(K.Smulikowski, 1936).
Опис
Хімічна формула: Ca[Al2Si3O10]3H2O. Са частково заміщається на Na i K; a Al — на Si. Склад у %: СаО — 14,3; Al2O3 — 26,0; SiO2 — 45,9; H2O — 13,8.
Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Утворює тонкопризматичні і стовпчасті кристали, голчасті і променисті аґреґати, волокнисті та сферолітові маси. За властивостями близький до натроліту. Спайність по (110) досконала. Двійники по (100), іноді по (110) і (001). Густина 2,1-2,4. Тв. 5-6. Безбарвний, білий, сірий, жовтий, рожевий. Прозорий до напівпрозорого. Блиск скляний, у волокнистих різновидів шовковистий. Має добрі властивості молекулярного сита. У HCl утворює киселеподібну масу. При дегідратації сколециту за температури вище 225 °С утворюється метасколецит — мінерал з різко вираженими піроелектричними властивостями.
Розповсюдження
Виявлений у вигляді томсоніт-сколециту у габро. Генезис магматичний. Зустрічається в жилах та тріщинах ефузивних порід. Знайдений у мигдалинах третинних базальтів Ісландії (Тейгаргорн і Беруфьодур) та у тріщинах діоритів Антарктиди, а також у Вишневих горах (Урал, РФ), шт. Колорадо (США), Пуна (біля Бомбею, Індія), Ріу-Гранді-ду-Сул (Бразилія).
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сколецит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Сколецит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).