Склотекстоліт

Склотекстолі́т — це текстоліт на основі склотканини. Полімерний матеріал, що належить до склопластику — армований склопластик, що має шарувату структуру, виготовляється за допомогою процесу пресування склотканин під високими температурами. Склотканини насичені термореактивними складовими на основі поєднання епоксидної смоли та фенолформальдегідної складової^[1].

Здебільшого оброблене полімером скловолокно або склотканину піддають пресуванню. Склотекстоліт має високу міцність і динамічну стійкість, добру електро- і радіоізоляцію. Його найчастіше застосовують у виробництві матеріалів органічного походження, в енергетиці, будівництві, транспортному машинобудуванню для виготовлення кузовів, невеликих суден і човнів, вагонів тощо. Склотекстоліт, покритий міддю (фольгований склотекстоліт), використовується при виробництві друкованих плат.

Склотекстоліт, як і інші склопластики, використовують в авіаційній та ракетній техніці. Крім того, склотекстоліт використовували у складі композитної броні практично всіх радянських основних бойових танків.

• Гончаров А. І., Середа І. П. Хімічна технологія. Ч.2. — Київ: Вища шк., 1980. — 280с.
• Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К. : Ліра-К, 2012. — 624 с. — ISBN 978-966-2609-04-2.

• Склопластики // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 179. — ISBN 978-966-7407-83-4.