Скварко Захар
| Скварко Захар | |
|---|---|
| Народився | 27 вересня 1870 Корманичі, Гміна Фредрополь, Перемишльський повіт |
| Помер | 2 серпня 1925 (54 роки) Коломия, Станиславівське воєводство, Польська Республіка |
| Країна | Австро-Угорщина |
| Діяльність | політик, менеджмент |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Знання мов | польська |
| Посада | посол до Галицького сейму |
Доктор Скварко Заха́р (*27 вересня 1870 с. Корманичі — †2 серпня 1925[1], Коломия) — український правник, адвокат, громадський та фінансовий діяч.
Життєпис
Народився у селянській сім'ї у селі Корманичі (Перемищина). Закінчив правничий факультет Львівського університету. Працював у адвокатській канцелярії в Мостиська, де був також ініціатором побудови Народного Дому.[1] З 1910 року працював директором Покутського Кредитового Союзу в Коломиї.[1]
Ідеолог Української Нац.-Демократичної партії. Автор брошури про програму й ідеологію УНДП, статей про земельну справу.
Посол:
- Галицького сейму 9-го скликання в 1908—1913 роках. Обраний в окрузі Мостиська — Судова Вишня (IV курія), входив до складу «Українсько-руського соймового клубу», був його секретарем;[2] відзначився активністю у складі комісії для райфайзенівських кредитних спілок (захист райфайзенівських кредитних спілок українського селянства.[1]
- Райхсрату Австро-Угорщини у 1911—1918 роках.[1]
За часів Західно-Української Народної Республіки займав посаду комісара міста Коломиї, голови Української Національної Ради Коломийського повіту.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Павлишин О. Скварко Захар // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 443-444. ISBN 978-966-2067-65-1
Джерела
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).