Сирдар'я

Сирдар'я
40°54′02″ пн. ш. 71°45′29″ сх. д. / 40.900555555556° пн. ш. 71.758055555556° сх. д.
Витік
• координати	40°54′02″ пн. ш. 71°45′29″ сх. д. / 40.900555555556° пн. ш. 71.758055555556° сх. д.
Гирло	Північне (Мале) Аральське море до пересихання — Аральське море
• координати	46°09′15″ пн. ш. 60°52′25″ сх. д. / 46.1542° пн. ш. 60.8736° сх. д.
Країни:	Казахстан  Узбекистан  Таджикистан
Регіон	Туркестанська область
Довжина	2212 км
Площа басейну:	999 999 км²
Середньорічний стік	219 000 км²
Притоки:	Касансай (річка), Арись, Keles Riverd, Чирчик, Ахангаран, Карадар'я, Нарин, Сох, Khodzhabakirgand, Potshaatad і Ak-Suu River (Syr Darya)d
Водойми в руслі	Кайраккумське водосховище
Медіафайли у Вікісховищі

Сирдар'я (кирг. Сырдарыя, Sırdarıya, тадж. Сирдарё, узб. Sirdaryo, Сирдарё, каз. Syrdarııa, Сырдария) — річка в Центральній Азії, найбільша за довжиною і друга за водністю (після Амудар'ї).

За античної доби мала назву Яксарт (дав.-гр. Ἰαξάρτης, Яксартос).^[1]

Утворюється при злитті Нарина і Карадар'ї у східній частині Ферганської долини. Стік Сирдар'ї формується в гірській частині басейну. Живлення переважно снігове, в меншій мірі льодовикове і дощове. Впадає в Північне (Мале) Аральське море.

При виході з Ферганської долини річка перетинає Фархадські гори і далі тече по великій, місцями заболоченій заплаві шириною 14,7 км через Голодний степ.

У середній течії (від Фархадських гір до Шардаринського водосховища) в Сирдар'ю впадають річки Ангрен (Ахангаран), Чирчик і Келес. Від Фархадського гідровузла починається Південно-Голодностепський канал.

У нижній течії Сирдар'я протікає по східній і північній околицях пісків Кизилкум; річище річки тут звивисте і нестійке, у зимово-весняний період нерідкі повені. Остання притока — Арись. У пониззі річки на ділянці від міста Туркестан до райцентру Жосали є велика заплава (завширшки 10-50 км, завдовжки близько 400 км), пронизана безліччю проток, місцями заросла очеретом і тугаями, широко використовувана для сільського господарства (рисівник, баштанництво, овочівництво, місцями садівництво). У гирлі Сирдар'я утворює дельту (в районі міста Казалінськ) з численними протоками, озерами і болотами, використовувану для баштанництва.

Сирдар'я раніше впадала в Аральське море, нині, внаслідок катастрофічного зниження його рівня і розпаду моря на дві частини (в 1989 році), річка впадає в північну частину моря (так зване «Мале море»). Води Сирдар'ї значною мірою розбираються на господарські потреби, в зв'язку з цим нинішній об'єм стоку в гирлі знизився більш ніж в 10 разів (з 400 м³/с до 30 м³/с) у порівнянні з умовно-природним періодом (до 1960 року).

На 11-му кілометрі дериваційного каналу, що відходить від водосховища на Сирдар'ї, розташовується Фархадська ГЕС (архітектор Йосип Каракіс)^[2]. На річці створено Кайраккумське водосховище (4,2 км³, Таджикистан) і Шардаринське (Чардаринське) (5,7 км³, Казахстан). З метою регулювання весняних паводків і скидів води з Токтогульської ГЕС, Казахстан побудував в Туркестанській області Коксарайське водосховище, інакше — Коксарайський контррегулятор, (довжина греблі 45 км) об'ємом в 3 мільярди кубометрів, яке вперше було заповнене навесні 2010 року. Повністю будівництво було закінчено в грудні 2011 року, але вже навесні 2011 року в водосховище Коксарай було акумульовано 2 млрд м³. У 2012 році планувалося набрати повний об'єм^[3].

На річці розташовані міста Худжанд, Бекабад, Сирдар'я, Шардара, Кизил-Орда, Казали.

Від Сирдар'ї відгалужуються численні канали (Великий Ферганський канал, Південний Ферганський канал, Північний Ферганський канал, Кизилкумський канал, Великий Андижанський канал, Андижансай, Савай, канал ім. Ахунбабаєва, Південно-Голодностепський канал) та колектори (Карагугон, Північно-Вагдадський колектор).

• Сирдар'я в енциклопедії Британіка^{[недоступне посилання з липня 2019]}

• Сирдар'я // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.