YaChudo

Сигма-кільце

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

У математиці непуста сім'я множин R {\displaystyle {\mathcal {R}}} називається σ-кільцем якщо вона є замкнутою щодо операцій зліченного об'єднання і доповнення множин.

Формальне означення

Нехай R {\displaystyle {\mathcal {R}}} — непуста сім'я множин. Тоді R {\displaystyle {\mathcal {R}}} є σ-кільцем якщо:

  1. ⋃ n = 1 ∞ A n ∈ R {\displaystyle \bigcup _{n=1}^{\infty }A_{n}\in {\mathcal {R}}} якщо A n ∈ R {\displaystyle A_{n}\in {\mathcal {R}}} для всіх n ∈ N {\displaystyle n\in \mathbb {N} }
  2. A ∖ B ∈ R {\displaystyle A\setminus B\in {\mathcal {R}}} якщо A , B ∈ R {\displaystyle A,B\in {\mathcal {R}}}

Якщо в першій властивості замість зліченного об'єднання розглядати скінченне (тобто A ∪ B ∈ R {\displaystyle A\cup B\in {\mathcal {R}}} якщо A , B ∈ R {\displaystyle A,B\in {\mathcal {R}}} ), тоді R {\displaystyle {\mathcal {R}}} є кільцем але не σ-кільцем. Таким чином σ-кільце є кільцем, що задовольняє умову зліченного об'єднання.

Властивості

Із цих двох властивостей відразу випливає

⋂ n = 1 ∞ A n ∈ R {\displaystyle \bigcap _{n=1}^{\infty }A_{n}\in {\mathcal {R}}} if A n ∈ R {\displaystyle A_{n}\in {\mathcal {R}}} для всіх n ∈ N {\displaystyle n\in \mathbb {N} }

Це є наслідком того, що ∩ n = 1 ∞ A n = A 1 ∖ ∪ n = 2 ∞ ( A 1 ∖ A n ) {\displaystyle \cap _{n=1}^{\infty }A_{n}=A_{1}\setminus \cup _{n=2}^{\infty }(A_{1}\setminus A_{n})} .

Застосування в теорії міри

σ-кільця можна застосовувати замість σ-алгебр у теорії міри, якщо немає необхідності у вимірності універсальної множини.

σ-кільце R {\displaystyle {\mathcal {R}}} підмножин множини X {\displaystyle X} породжує σ-алгебру на X {\displaystyle X} . Позначимо A {\displaystyle {\mathcal {A}}} сім'ю підмножин X , {\displaystyle X,} що є елементами R {\displaystyle {\mathcal {R}}} або їх доповнення є елементами R {\displaystyle {\mathcal {R}}} . Тоді A {\displaystyle {\mathcal {A}}} є σ-алгеброю підмножин X {\displaystyle X} . Також A {\displaystyle {\mathcal {A}}} є мінімальною σ-алгеброю, що містить.

Див. також

Література

  • Walter Rudin, 1976. Principles of Mathematical Analysis, 3rd. ed. McGraw-Hill.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).