YaChudo

Сеттіньяно

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.


Сеттіньяно
італ. Settignano Редагувати інформацію у Вікіданих
«П'яцца у Сеттіньяно». Телемако Сіньйоріні (1880)
Координати 43°46′58″ пн. ш. 11°19′19″ сх. д. / 43.782888888889° пн. ш. 11.322027777778° сх. д.
Країна
 Італія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяФлоренція Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна моваіталійська мова (Флоренція)
Телефонний код055 Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс50135 Редагувати інформацію у Вікіданих
Автомобільний кодFI (Флоренція)
GeoNames3166581
OSM ↑42602 ·R (Флоренція)
Сеттіньяно. Карта розташування: Італія
Сеттіньяно
Сеттіньяно
Сеттіньяно (Італія)
Мапа
CMNS: Сеттіньяно у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сеттіньяно (італ. Settignano) — фракція у другому районі Флоренції (Італія), розташована на схилі пагорба на північний схід від міста.

Про поселення

Звідси родом три скульптори флорентійського Відродження — Дезідеріо да Сеттіньяно та брати Ґамберіні, більш відомі як Бернардо та Антоніо Росселліно. Тут був розташований маєток Буонарроті (тепер — «Вілла Мікеланджело»), а також невеликий кар'єр мармуру та ферма[2]. Мікеланджело жив тут дитиною у сім'ї годувальниці, дружини каменяра, й проводив багато часу біля кар'єру. У 1511 році тут народився інший скульптор, Бартоломео Амманнаті.

Римські артефакти можна знайти в районі, який, як стверджують деякі, був названий на честь Сеттіміо (лат. Settimio) або Септимія Севера — на найстарішій площі тут була зведена йому статуя в XVI столітті, зруйнована в 1944 році — хоча поселення тут було задовго до римського імператора. Назва поселення може походити від спотворенної фрази Fundus Septimianus[3].

Сеттіньяно був безпечним місцем для літнього відпочинку членів гвельфської фракції Флоренції.

Марк Твен із дружиною, Олівією, зупинялися на віллі Вівіані (італ. Villa Viviani)[а] в Сеттіньяно з вересня 1892 по червень 1893 року[4]. Перебуваючи там, Твен написав понад 60000 сторінок[5], включаючи першу чернетку роману «Роззява Вільсон»[5]. Він сказав, що з вілли «відкривається найчарівніший вид на цій планеті, а отже й найбільш заворожуючі заходи сонця на будь-якій планеті чи навіть сонячній системі»[5].

У 1898 році Габріеле д'Аннунціо придбав віллу делла Каппончіна (італ. Villa della Capponcina; у стилі треченто) на околиці Сеттіньяно, щоб бути ближче до своєї коханої Елеонори Дузе, на віллі Порціункола (італ. Villa Porziuncola)[6]. Поруч із Сеттіньяно розташована Вілла Ґамберая, вілла 14-го століття з терасовим садом 18-го століття, і відокремлена вілла І Татті, вілла Бернарда Беренсона, яка зараз є центром досліджень італійського Відродження під управлінням Гарвардського університету[4].

У Сеттіньяно розташована парафіяльна церква Санта-Марія-Ассунта.

Вілла Мікеланджело

Вілла Мікеланджело розташована на вулиці Буонарроті Сімоні. Вілла була давнім маєтком Буонарроті, дрібного флорентійського роду, і вважається, що Мікеланджело жив тут перші роки свого життя. Фактично, у своїх біографіях від Кондіві та Вазарі він згадує, як після народження в Капрезе, де його батько обіймав посаду подести, він переїхав на флорентійський пагорб, де хлопчик жив у сім'ї годувальниці, дружини каменяра з Майано, сусіднього хутора, й проводив багато часу біля кар'єру. Вважається, що пізніше Мікеланджело, наче жартома, сказав Вазарі, що[7][8]:

(…) із молока своєї мамки я видобув різець і молоток, якими я роблю статуї

Галерея

  • Вид на поселення (2011)
    Вид на поселення (2011)
  • П'яцца у Сеттіньяно (2011)
    П'яцца у Сеттіньяно (2011)
  • Вілла Ґамберая (2011)
    Вілла Ґамберая (2011)

Примітки

а. ^ назва змінилася на Бельведере (італ. Belvedere), приватна власність Фаллані (італ. Fallani) у 1964 році[4]

Виноски

  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ Charles Clément. Michelangelo. — S. Low, Marston, Searle, & Rivington, ltd, 1892. — С. 5. (англ.)
  3. ↑ Nuova guida della citta di Firenze e d'altre citta' principali della Toscana, Presso Gaspero Ricci (1835) page 444.
  4. ↑ а б в Campbell, Frank; Campbell, Ina (1971). Mark Twain's Florentine Villas in 1964-65. Mark Twain Journal. Т. 15, № 4. с. 12—14. ISSN 0025-3499. Процитовано 27 липня 2022.
  5. ↑ а б в Ishihara, Tsuyoshi (2014). Mark Twain's Italian Villas. Mark Twain Journal. Т. 52, № 1. с. 18—39. ISSN 0025-3499. Процитовано 27 липня 2022.
  6. ↑ The Complete Guide to Tuscany | Gardens in Tuscany | Villa della Capponcina. www.travelingintuscany.com. Процитовано 27 липня 2022.
  7. ↑ Вазарі, 1970, с. 298.
  8. ↑ Tolnay, 1943, с. 11.

Посилання

Джерела

  • Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
  • AA.VV., Guida d'Italia, Firenze e provincia "Guida Rossa", Touring Club Italiano, Milano 2007.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).