YaChudo

Сестринівка

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

село Сестринівка
Вокзал станції Сестринівка
Вокзал станції Сестринівка
Вокзал станції Сестринівка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Хмільницький район
Тер. громада Козятинська міська громада
Код КАТОТТГ UA05120090120037676
Облікова картка Сестринівка 
Основні дані
Засноване 1640 (386 років)
Населення 778 осіб
Площа 4,15 км²
Густота населення 2 осіб/км²
Поштовий індекс 22140
Телефонний код +380 4342
Географічні дані
Географічні координати 49°44′13″ пн. ш. 28°56′28″ сх. д. / 49.73694° пн. ш. 28.94111° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		260 м
Водойми р. Шапова
Найближча залізнична станція Сестринівка
Місцева влада
Адреса ради вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин, Хмільницький р-н, Вінницька область, 22100
Карта
Сестринівка. Карта розташування: Україна
Сестринівка
Сестринівка
Сестринівка. Карта розташування: Вінницька область
Сестринівка
Сестринівка
Мапа
Мапа

CMNS: Сестринівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ця стаття про село. Про залізничну станцію див. Сестринівка (станція).

Сестри́нівка — село в Україні, у Козятинській міській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення — 778 осіб. На північний захід від села розташований ботанічний заказник — Сестринівська Дача.

Історія

Курганний могильник поблизу Сестринівки

Лаврентій Похилевич у своїй праці «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (1864) писав[1]:

Сестриновка, село при ручье Шапове, в Раставицу впадающем, в 8 верстах от Белиловки. Конфисковано в казну вместе с Белиловкою. Жителей обоего пола: православных 1950, римских католиков 158, евреев 17. В числе жителей до 900 принадлежат к польской шляхте. В 1742 году в Сестриновке считалось 80 дворов.

Церковь Свято-Покровская, деревяная, на каменном фундаменте, с такою же колокольнею, построена 1747 года. По штатам она состоит в 5 классе; земли имеет 50 десятин. Предшествовавшая церковь, описаная в визите за 1741 год, была дубовая; строилась 1722 года. Во время визиты священником при ней был Иоанн Душеньковский.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Білилівської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 2437 осіб, налічувалось 297 дворових господарств, існували православна церква, школа та 5 постоялих будинків[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3459 осіб (1676 чоловічої статі та 1783 — жіночої), з яких 3306 — православної віри[3].

Сестринівка та Михайло Грушевський

Сестринівка стала духовною батьківщиною першого лідера незалежної України Михайла Грушевського — тут народилася і виросла мати Михайла Сергійовича Глафіра Захарівна, тут 17-річною вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського, тут провів своє життя батько Глафіри — місцевий священник Захарій Опоков.

Дід Михайла Грушевського взагалі був унікальною особистістю: за життя його нагородили двома орденами Святої Анни, бронзовим хрестом, орденом Святого Володимира, йому було подаровано дворянство. Саме дід благословив свого улюбленого онука на навчання в університеті Святого Володимира у Києві[4].

  • Хата Опокова — діда Грушевського (нині не існує)
    Хата Опокова — діда Грушевського (нині не існує)
  • Музей Михайла Грушевського на місці, де стояла хата діда 5.jpg
    Музей Михайла Грушевського на місці, де стояла хата діда 5.jpg
  • Музей Михайла Грушевського на місці, де стояла хата діда
    Музей Михайла Грушевського на місці, де стояла хата діда
  • Пам'ятник Михайлові Грушевському
    Пам'ятник Михайлові Грушевському

В дитинстві батьки Михайла Грушевського декілька разів привозили його до Сестринівки, сюди він приїжджав під час канікул, коли навчався в університеті. Михайло Сергійович надзвичайно тепло згадував ці подорожі у своїх споминах:

Але 1873 р., користаючи з можливості взяти двомісячну відпустку, батько повіз нас усіх до діда, до Сестринівки. Враження сеї великої подорожі покрилося враженнями пізніших аналогічних поїздок, і мало деталей зосталось з неї в моїй пам'яті. Але вони були незвичайно сильні, яскраві. Українське село, ліси, води, український народ, українська мова — все се ввірвалося в мою душу як якийсь інший, найкращий світ, до котрого я потім міг тільки душею і мрією тягнутися, відраховуючи місяць за місяцем ті три роки, коли батьки мої могли повторити сю подорож[5].
І коли я всетаки любив Сестринівку незвичайно, страшенно мріяв про неї й линув душею до неї цілими десятиліттями мого життя, то се було тому, що як не як се був властиво одинокий пункт, де я міг зв’язуватись з українською стихією, дотикатися до української землі, до її природи, до її культури – не вважаючи на всі дефекти тих форм, в котрих виступала ся стихія.
[6]
Життя в Сестринівці було для мене одним неустанним святом, де не можна було встигнути використати всіх утіх і приємностей, які розгорталися ним, і тільки з страхом зоставалося рахувати тижні й дні, які зоставалися до кінця сього свята...
[6]
Церква Покрови Пресвятої Богородиці, де служив дід Грушевського, Сестринівка

Радянська влада старанно стерла пам'ять про Грушевського, як збили надпис із могильного пам'ятника Захарію Опокову.

У 2006 році, з нагоди 140-річчя від дня народження голови Центральної Ради у Сестринівці відкрито меморіальний музей Михайла Грушевського, який має декілька оригінальних речей, що стосуються родини Грушевських та Опокових. В експозиції музею також зберігається чимало речей тієї епохи, подарованих представниками влади і колекціонерами. Біля музею закладено парк[7].

12 червня 2020 року, в ході децентралізації, Сестринівська сільська рада увійшла до складу Козятинської міської громади Козятинського району.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмільницького району[8].

Відомі особи

Примітки

  1. ↑ рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
  2. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-87. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. ↑ НЕП. Музей М. Грушевського. Архів оригіналу за 19 листопада 2023. Процитовано 12 квітня 2010. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 14 (довідка)
  5. ↑ Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Спомини. Гл. XI
  6. ↑ а б Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Спомини. Гл. XII
  7. ↑ На Вінниччині біля музею Михайла Грушевського заклали парк. Укрінформ.[недоступне посилання]
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. ↑ Герой Крут Павло Кольченко. Невідомі факти з біографії. Історична правда.
  10. ↑ Журнал Житомира 23 грудня 2009 р.

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).