Серподзьоб
| ?Серподзьоб | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Підряд: | Charadrii |
| Родина: | Серподзьобові (Ibidorhynchidae) Bonaparte, 1856 |
| Рід: | Ibidorhyncha Vigors, 1832 |
| Вид: | Серподзьоб |
| Біноміальна назва | |
| Ibidorhyncha struthersii Vigors, 1832 | |
 | |
| Синоніми | |
| Clorhynchus strophiatus Hodgson, 1835 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ibidorhyncha struthersii |
 Віківиди: | Ibidorhyncha struthersii |
 EOL: | 45516134 |
 ITIS: | 176729 |
 МСОП: | 22693672 |
 NCBI: | 425643 |
Серподзьоб[2] (Ibidorhyncha struthersii) — вид сивкоподібних птахів монотипової родини серподзьобових (Ibidorhynchidae).
Поширення
Серподзьоб поширений у гірських регіонах Центральної Азії від озера Іссик-Куль до південної межі Маньчжурії, у Тибеті та Гімалаях.
Опис
Птах завдовжки 38-41 см, вагою 270—300 г. У дорослих серподзьобів влітку лоб, тім'я, боки голови від дзьоба до ока, підборіддя і горло коричнево-бурі, боки голови і горла облямовані білим. Бока голови за оком і зашийок блакитно-сірі. Воло блакитно-сіре, від грудей відділений вузькою білою і широкою чорно-бурого смугою. Спинна сторона тіла і крила сірі, з буруватим нальотом. Надхвіст попелясто-сірий. Груди, черево, підхвіст і пахи білі. Кермові буро-сірі, з дрібними темними поперечними смужками і чорними вершинами; зовнішні опахала крайніх кермових білі. Частина махових з білими плямами. Дзьоб і ноги червоні. Райдужна оболонка червона. Взимку на голові і горлі багато білого пера.
Спосіб життя
Трапляється на галькових берегах і острівках гірських річок, на висотах 880-3200 метрів над рівнем моря. Гніздиться окремими парами. Пари формуються в квітні. Гніздо будується з дрібної гальки, яка додається під час насиджування. У кінці квітня-травні самиця відкладає 4, рідше 2-3, яйця. Обоє батьків висиджують і піклуються про пташенят, які з'являються в червні. Самостійними пташенята стають в липні-серпні.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2012). Ibidorhyncha struthersii: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Josep del Hoyo et al.: Handbook of the Birds of the World. Band 3: Hoatzins to Auks. Lynx Edicions, 1996, ISBN 84-87334-20-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).