Кий Сергій Вікторович
| Сергі́й Ві́кторович Кий | |
|---|---|
 | |
| Народився | 21 грудня 1969 (56 років) Сусуман, Магаданська область, Росія |
| Громадянство |  Україна |
| Діяльність | політик  |
| Посада | народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3] |
| Партія | Партія регіонів |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання | |||
| Партія регіонів | 12 грудня 2012 | — | |
Сергі́й Ві́кторович Кий (нар. 21 грудня 1969, м. Сусуман, Магаданська область, Росія) — український політик, народний депутат України V, VI, VII скликань. Член Партії регіонів; член фракції Партії регіонів (з 11.2007), член Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (з 12.2007).
Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події польсько-українського конфлікту на Волині 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду[4].
Біографія
- 1988—1990 — строкова служба у лавах Радянської армії.
- Станом на 2023 рік vtirf' e Києві.
Освіта
- Донецький національний університет, економічний факультет (2005), «міжнародна економіка».
Робота
- 1990-96 — газоелектрозварювальник.
- 1997-98 — менеджер, ЗАТ «Дон-агро-продукт».
- 1998-99 — заступник директора, ТОВ «Щит».
- 2000-01 — менеджер, ЗАТ «Азовська продовольча компанія».
- 2001-06 — помічник президента, ЗАТ ФК «Шахтар» (м. Донецьк).
Кримінальні зв'язки
Згідно з матеріалами МВС, датованими 1995 роком, у квартирі Сергія Кия в Донецьку деякий час мешкав Олег Морозов, головний підозрюваний у виконанні вбивства Яноша Кранца в тому ж таки Донецьку в 1992 році[5]. Згідно з матеріалами, зібраними пізніше, сам він затримувався в березні 1998 року по кримінальній справі за фактом замаху на вбивство Кушніра.[6].
У Верховній Раді
- 04.2006-11.07 Народний депутат України 5-го скликання від Партія регіонів, № 70 в списку. На час виборів: помічник президента ЗАТ «Футбольний клуб „Шахтар“ (Донецьк)», член ПР. Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з 07.2006), член фракції Партії регіонів (з 05.2006).
- 11.2007 Народний депутат України 6-го скликання від Партії регіонів, № 69 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР.
- 11.2012 Народний депутат 7-го скликання від Партії регіонів, № 33 в списку.
Апаратом Верховної Ради у законотворчій діяльності 5-го[7] та 6-го[8] скликання помічений не був.
Входить в першу трійку осіб за кількістю не відвідування робочих засідань 6-го скликання: з 530 засідань пропустив 521[9]
Статки
У 2011 році Сергій Кий напряму володів 62,5 % акцій ЗАТ «АРС» (розшифровується як Алік (Грек), Ринат (Ахметов) та Самсон (Яков Богданов)[10]) що своєю чергою володіла 20,5 % акцій «Лемтранс». Основним напрямком діяльності «АРС» є оптова торгівля вугільною продукцією[11][12].
Сімейний стан: син Микита (2002).
Джерела
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- ↑ Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів — антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради». Архів оригіналу за 6 Березня 2016. Процитовано 17 Липня 2013.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 6 березня 2016? (довідка) - ↑ Сергій Лещенко (29 травня 2012). Т. Чорновол. Донецька вендета. pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 28 січня 2013.
- ↑ Т. Чорновол. Донецька вендета 4. Архів оригіналу за 2 Лютого 2013. Процитовано 30 Січня 2013.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2 лютого 2013? (довідка) - ↑ Верховна Рада України. Законотворча діяльність Сергія Кия протягом 5-го скликання
- ↑ Верховна Рада України. Законотворча діяльність Сергія Кия протягом 6-го скликання
- ↑ Сергій Лещенко (29 травня 2012). Подарунок від Януковича як знущання. pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 12 грудня 2013.
- ↑ Т. Чорновол. Донецька вендета 3. Архів оригіналу за 31 Січня 2013. Процитовано 30 Січня 2013.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 31 січня 2013? (довідка) - ↑ Сергій Лещенко, Сергій Щербина (31 травня 2012). Сторож «Межигір'я» як партнер Ріната Ахметова, або Схованка грошей Януковича. pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 13 січня 2025. Процитовано 1 травня 2025.
- ↑ Сергій Лещенко, Сергій Щербина (12 вересня 2012). Олігархи на виборах: коток Ріната Ахметова. pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 1 травня 2025.
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).