Сербське князівство
| Сербське князівство серб. Кнежевина Србија серб. Књажевство Српско | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Столиця | Крагуєваць1 Белград | ||||||||
| Форма правління | Князівство | ||||||||
| Історія | |||||||||
| 18172 | |||||||||
• День державності | 15 лютого, 18353 | ||||||||
| 13 липня, 18784 | |||||||||
| 1882 | |||||||||
| Населення | |||||||||
| |||||||||
1 Перенесено у Белград в 1838 2 De jure в 1830 Хатт-і Шарриф. 3 Сербська революція/прийняття першої конституції 4 Незалежність de facto з 1867 року, de jure з Берлінського трактату 1878 року | |||||||||
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сербське князівство
| |||||||||
Сербське князівство (серб. Књажевство Српско, Кнежевина Србија) — напівнезалежна держава на Балканах, що виникла внаслідок сербської революції, яка тривала у 1804-17 роках. Її утворення спершу було узгоджено усною домовленістю між лідером Другого сербського повстання Милошем Обреновичем та турецьким урядовцем Марашлі Пашею. Згодом статус князівства було закріплено низкою документів, опублікованих в Османській імперії в 1828, 1829 і 1830 роках. 1867 року турецькі війська покинули територію князівства і 1878 року його незалежність було визнано на міжнародному рівні Берлінським договором. 1882 року країна підвищила свій статус до королівства.
Історія
Спочатку держава займала територію колишнього Белградського пашалика, але в 1831—1833, воно розширило свої межі на захід, схід і південь. У 1829, відбувається визнання турками автономії Сербії. У 1867, османські війська залишають територію князівства. У 1869, нова конституція визначала Сербію як незалежну державу. У 1878 Сербське князівство ще розширює свої кордони на південний схід, в тому ж році проходить Берлінський конгрес, гарантуючий повну незалежність Сербії від Османської імперії і повне визнання з боку інших держав. У 1882 Сербське князівство проголошується Королівством Сербія.
Управління
Держава управлялося династією Обреновичів.
- Милош Обренович 1815—1839
- Михайло Обренович 1839—1842
У 1842-му Обреновичі були вигнані з країни. Князем було проголошено Олександра Карагеоргієвича. У 1858 — відновлені на сербському престолі.
- Милош Обренович 1858—1860 (вдруге)
- Михайло III Обренович 1860—1868 (вдруге)
- Милан IV Обренович 1868—1882 він же, як король Сербії
Див. також
Галерея
-
Сербське князівство у 1817 році -
Сербське князівство у 1833 році
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
