YaChudo

Каміль Сен-Санс

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Каміль Сен-Санс
фр. Charles Camille Saint-Saëns Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яфр. Charles Camille Saint-Saëns Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження9 жовтня 1835[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняXI округ Парижа, Липнева монархія[4][5][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті16 грудня 1921[6][1][…] (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіАлжир, Department of Algiersd, Третя французька республіка[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертіінфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Монпарнас[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1853 — 1921
Громадянство Франція[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, органіст, диригент, піаніст, музичний критик, учитель музики, кларнетист, музикознавець Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіФрансуа Бенуаd, Галеві Жак Франсуа Фроманталь і Camille-Marie Stamatyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніГабрієль Форе і André Messagerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано, скрипка і орган Редагувати інформацію у Вікіданих
Мовафранцузька Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриопера, симфонія, класична музика і концерт Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusPiano Concerto No. 1d, Piano Concerto No. 2d, Симфонія № 3, Danse macabre і Карнавал тварин Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія красних мистецтв Франції (16 грудня 1921)[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Pour le Mérite Королівський Вікторіанський орден Великий Хрест ордена Почесного легіону великий офіцер ордена Почесного легіону командор ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону Grand Cross of the Order of Saint-Charles Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

почесний доктор Кембриджського університетуd (1893)

Почесний доктор Оксфордського університетуd (1907)

У шлюбі зMarie-Laure Truffotd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Шарль-Каміль Сен-Санс (фр. Charles Camille Saint-Saëns; МФА: [ʃaʁl kamij sɛ̃sɑ̃ː(s)] ( прослухати); 9 жовтня 1835, Париж — 16 грудня 1921, Алжир) — французький композитор, органіст і піаніст, музичний критик і громадський діяч. Член Інституту Франції (1881), почесний доктор Кембриджського університету (1893), почесний член Петербурзького відділення Російського музичного товариства (1909).

Біографічні відомості

Каміль Сен-Санс — автор творів різних музичних жанрів, зокрема 13 опер, 3-х симфоній, ораторій, численних камерних ансамблів. Також Сен-Санс залишив значну музикознавчу спадщину. Серед значних робіт — «Гармонія й мелодія» (1885), «Портрети й спогади» (1899). За редакцією Сен-Санса опубліковано повне зібрання творів Ж.-Ф. Рамо, ряд опер К.-В. Глюка та ін.

Шарль-Каміль Сен-Санс народився 9 вересня 1835 року. Наприкінці того ж року від різкого загострення сухот у віці тридцяти семи років помер батько Каміля. Дитина залишилася під опікою двадцятишестирічної матері й бабусі.

Мати Сен-Санса була художницею-акварелісткою, що допомогло залучити Каміля до образотворчого мистецтва. У віці двох з половиною років Каміль вже пройшов початковий курс гри на фортепіано під наглядом бабусі. Дитяча музика з примітивним акомпанементом лівої руки дитині не подобалася. «Бас не співає» — говорив він зневажливо.

Ледь ознайомившись зі світом музики, Каміль став складати, а незабаром і записувати композиції. Найперший зі збережених записів датований 22 березня 1839 року.

Навесні 1843 року дитину віддали на навчання фортепіанної гри відомому піаністові й композитору Камілю Стаматі. Професор був вражений чудовою підготовкою семирічного хлопчика і лише вдосконалив уже наявні піаністичні навички. З жовтня того ж року почалися заняття Каміля гармонією і контрапунктом з рекомендованим Стаматі П'єром Маледаном. Після трьох років занять з хлопчиком Стаматі визнав його підготовленим до перших концертних виступів. Вони відбулися 20 січня та 10 лютого 1846 року. А 6 травня того ж року Каміль дав великий концерт у залі Плеєль, — цей день став датою початку його піаністичної кар'єри.

Список творів

Опери

  • «Жовта принцеса» (1872), op. 30;
  • «Срібний дзвіночок» (1877, друга редакція — 1913);
  • «Самсон і Даліла» (1877), op. 47;
  • «Етьєн Марсель» (1879);
  • «Генріх VIII» (1883);
  • «Прозерпіна» (1887);
  • «Асканіо» (1890);
  • «Фрінея» (1893);
  • «Фредеґонда» (1895; закінчив і оркестрував Ернест Гіро);
  • «Варвари» (1901);
  • «Гелена» (1904; одноактна);
  • «Предок» (1906);
  • «Деяніра» (1911).

Вокально-симфонічні та хорові твори

  • Меса для чотирьох солістів, хору, органу та оркестру, op. 4;
  • «Сцени Горація», op. 10;
  • Різдвяна ораторія, op. 12;
  • «Персидська ніч» для солістів, хору і оркестру, op. 26-біс;
  • 18-й псалом, op. 42;
  • Ораторія «Потоп» op. 45;
  • Реквієм, op. 54;
  • «Ліра й арфа» (за поемою Віктора Гюго) для солістів, хору і оркестру, op. 57 (1879);
  • «Нічний спокій» для хору, op. 68 № 1;
  • «Ніч» для сопрано, жіночого хору і оркестру, op. 114;
  • Кантата «Небесний вогонь» (текст Армана Сильвестра) для сопрано, хору, оркестру, органа і читця, op. 115;
  • «Лола». Драматичні сцени для солістів та оркестру за поемою Стефана Бордеза, op. 116: Прелюдія, Мрія, Соловей, Танго, Висновок;
  • «Кроки алеєю» для хору, op. 141 № 1;
  • Ave Maria для хору та органу, op. 145;
  • Ораторія «Земля обітована» (1913).

Твори для оркестру

  • Симфонія № 1 Es-dur, op. 2;
  • Симфонія № 2 a-moll, op. 55;
  • Симфонія № 3 c-moll (з органом), ор. 78 (1886);
Симфонічні поеми
  • «Прядка Омфали», ор. 31 (1869);
  • «Фаетон», ор. 39;
  • «Танець смерті» («Danse macabre»), ор. 40;
  • «Юність Геракла», ор. 50;
  • «Віра», три симфонічні картини, ор. 130;
  • Перша і Третя рапсодії на теми бретонських народних пісень, ор. 7-біс
  • Музика до вистави «Андромаха» (1903)
  • Музика до кінофільму «Вбивство герцога Ґіза», ор. 128 (1908)
Концерти
  • П'ять концертів для фортепіано з оркестром
  • Три концерти для скрипки з оркестром
  • Два концерти для віолончелі з оркестром
Інші твори для соло інструментів та оркестру
  • Овернська рапсодія для фортепіано з оркестром, ор. 73 (1884);
  • Вальс-каприс для фортепіано з оркестром «Весільний пиріг», ор. 76;
  • Фантазія «Африка» для фортепіано з оркестром, ор. 89;
  • Інтродукція та Рондо каприччиозо для скрипки з оркестром, ор. 28;
  • Концертна п'єса для скрипки з оркестром, ор. 67;
  • Хаванез для скрипки з оркестром, ор. 83;
  • Андалузький каприс для скрипки з оркестром, ор. 122;
  • Сюїта для віолончелі та оркестру, ор. 16-біс;
  • Алегро апасіонат для віолончелі з оркестром, ор. 43;
  • «Муза і Поет» для скрипки і віолончелі з оркестром, ор. 132;
  • Романс для флейти з оркестром, ор. 37;
  • «Оделетта» для флейти з оркестром, ор. 162;
  • Тарантела для флейти і кларнета з оркестром, ор. 6;
  • Концертштюк для валторни з оркестром f-moll, ор. 94;
  • Концертна п'єса для арфи з оркестром, ор. 154;

Камерні твори

  • «Карнавал тварин» для камерного ансамблю
  • Два фортепіанних тріо
  • Два струнних квартети
  • Фортепіанний квартет
  • Фортепіанний квінтет
  • Каприс на теми данських і російських пісень для флейти, гобоя, кларнета і фортепіано, ор. 79;
  • Септет для труби, струнного квінтету та фортепіано, ор. 65;
  • Дві сонати для скрипки і фортепіано
  • Колискова для скрипки і фортепіано, ор. 38;
  • Триптих для скрипки і фортепіано, ор. 136;
  • Дві елегії для скрипки і фортепіано, ор. 143 і ор. 160;
  • «Арія годинника з маятником» для скрипки і фортепіано;
  • Фантазія для скрипки та арфи, ор. 124;
  • Дві сонати для віолончелі та фортепіано
  • Сюїта для віолончелі та фортепіано, ор. 16 (існує і в оркестровій версії);
  • Алегро апасіонато для віолончелі та фортепіано, ор. 43 (існує і в оркестровій версії);
  • Романс для віолончелі та фортепіано, ор. 51;
  • Сафіческая пісня для віолончелі та фортепіано, ор. 91;
  • Соната для гобоя та ф-п. (Ор.166);
  • Соната для кларнета і ф-п. (Ор. 167);
  • Соната для фагота та ф-п. (Ор. 168).
  • Численні твори для фортепіано соло

Етюд для фортепіано Op.135–4 Molto allegro

Твори для органу

Вокальні твори

  • Пісні та романси на вірші французьких авторів

Літературні твори

  • «Гармонія і мелодія» (1885),
  • «Портрети й спогади» (1900),
  • «Витівки» (1913),
  • «Германофілія» (1916).

Мультимедіа

Переклади українською

Українська поетеса і перекладачка Тетяна Череп-Пероганич переклала з російської інструментальний твір Каміля Сен-Санса для голосу «Лебідь» (слова Є. Юр'єва) з концертно-камерного репертуару Євгенії Мірошниченко. Цей переклад увійшов до видання «Душа — се конвалія ніжна…», що вийшло друком в 2021[10].

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б база даних Léonore — ministère de la Culture.
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11875081X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  6. ↑ Saint-Saëns, Charles Camille // The Enciclopædia Britannica: New Volumes — 12 — London, NYC: 1922. — Vol. 32. — P. 344.
  7. ↑ Find a Grave — 1996.
  8. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
  9. ↑ https://www.academiedesbeauxarts.fr/academiciens-depuis-1795?field_chair_target_id=106&field_election_date_value=&field_death_date_value=&year=
  10. ↑ Душа – се конвалія ніжна… / Автори-упорядники Орися Баланко і Віталій Фізер, поетичні переклади Тетяна Череп-Пероганич. — Житомир : Бук-друк, 2021. — 252 с. — ISMN 979-0-9007192-0-1.

Література

  • Роллан Р., К. Сен-Санс, в его кн.: Музыканты наших дней, Собр. соч., т. 16, Л., 1935; Кремлев Ю., К. Сен-Санс, М., 1970; Harding J., Saint-Saëns and his circle, L., [1965].
  • Schonberg, Harold C. (1997). The Lives of the Great Composers. W. W. Norton & Company. ISBN 0-393-03857-2.
  • Michael Stegemann: Camille Saint-Saëns and the French Solo Concerto from 1850 to 1920. Portland OR: Amadeus Press, 1991. ISBN 0-931340-35-7
  • Saint-Saëns, Camille by Hugh Macdonald, in 'The New Grove Dictionary of Opera', ed. Stanley Sadie (London, 1992) ISBN 0-333-73432-7

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).