Сенявські
Сеня́вські (рідше — Сєнявські, Синявські) гербу Леліва (пол. Sieniawscy) — шляхетський рід Польського королівства й Речі Посполитої. Представлений у Руському воєводстві. Родове прізвище походить від назви родового поселення — Сеняви у Галичині. Одним з перших чи першим відомим представником був Гунтер з Сеняви — суддя з Львівської землі (помер 1494 р.). Один з його синів Іван став підписуватись Бж(р)оздовський. Бережанський замок став одним з родових «гнізд». Основна гілка не загасла…
Історія
У 16 — на початку 18 століття посідав високі державно-військові посади в Речі Посполитій та володів великими маєтностями, зокрема, в Галичині (їхньою початковою резиденцією було м. Сенява) і на Поділлі (Сатанів та інші). Були пов'язані шлюбами з впливовими родинами: Ягеллонами, Язловецькими, Радзивіллами, Бучацькими-Творовськими, Потоцькими, Чорторийськими тощо.
Представники
Існувала версія польських авторів, що родоначальником Сенявських гербу Леліва був Рафал Грановський гербу Леліва (син Димітра, накельського каштеляна), який одружився з дідичкою Сеняви та почав підписуватися як Сенявський[1].
- Ґунтер з Сеняви — суддя земський львівський.
- Рафаїл, сини:
- Микола (1489–1569) — великий гетьман коронний, польний гетьман коронний, руський воєвода
- Геронім (Єронім) — староста галицький і коломийський, з 28 жовтня 1553 p.[2] / 1554 року, каштелян і підкоморій кам'янецький, воєвода руський
- Адам Єронім (1576–1616) — внук Миколая, підчаший коронний.
- Прокоп — хорунжий надвірний коронний
- Адам Єронім (1623–1650) — син Прокопа, писар польний коронний.
- Микола-Геронім (1645–1683) — польний гетьман коронний, волинський воєвода.
- Адам-Миколай (1666–1726) — син Миколая-Єроніма, польний і великий гетьман коронний.
- Теофіля — дружина Александра Яна Яблоновського (уклали шлюб у 1698 році[3]), у 1730 році — вдова, дідичка, зокрема, Моринців (нині Звенигородський район).[4]
- Микола-Геронім (1645–1683) — польний гетьман коронний, волинський воєвода.
- Адам Єронім (1623–1650) — син Прокопа, писар польний коронний.
- Прокоп — хорунжий надвірний коронний
- Адам Єронім (1576–1616) — внук Миколая, підчаший коронний.
- Микола (?—1587) — син гетьмана Миколая, польний гетьман коронний, кам'янецький каштелян.
- Катерина — дружина Анджея Бучацького-Творовського
- Іван (Ян) — суддя земський галицький
- Рафаїл — каштелян кам'янецький, любачівський
- Геронім (Єронім) — староста галицький і коломийський, з 28 жовтня 1553 p.[2] / 1554 року, каштелян і підкоморій кам'янецький, воєвода руський
- Олександр — помер 1568, був похований у домініканському костелі Божого тіла Львова.
- Софія — дружина Яна Олесніцького
- Анна — дружина сондецького каштеляна Станіслава Стадніцького
- Прокоп — син Рафала, стольник львівський.
- Прокоп — маршалок надвірний коронний
- Микола (1489–1569) — великий гетьман коронний, польний гетьман коронний, руський воєвода
- Іван (пом. 1502), друга дружина — донька львівського хорунжого Северина Гербурта Барбара[5][6]
- Рафаїл, сини:
- Микола — підсудок (зокрема, 30 січня 1470 року),[7][8] потім суддя земський галицький (зокрема, у 1475 році[9])
- Анна, чоловік — Михайло Кердей з Хотіня[10], його батько — Сигізмунд Кердей — хорунжий львівський, син Грицька Кердейовича
Примітки
- ↑ Czernecki J. Brzeżany: pamiątki i wspomnienia. — Lwów, nakładem Towarzystwa nauczycieli szkół wyższych, 1905. — S. 13. (пол.)
- ↑ Plewczyński M. Sieniawscki Hieronim (Jarosz) h. Leliwa (1519—1582) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. S. 119.
- ↑ Gierowski Józef Andrzej. Jabłonowski Aleksander Jan h. Prus III (ok. 1670—1723) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — S. 213. (пол.)
- ↑ Moryńce 2.) M., wś, pow. zwinogródzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 687. (пол.) — S. 687. (пол.)
- ↑ Sikora F. Sieniawski Gunter, właściwie Gunter, Guncerz z Sieniawy i Wojniłowa h. Leliwa (zm. ok. 1494) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 119. (пол.)
- ↑ Łaszyńska О. Herburt Seweryn (Zebrzyd) z Felsztyna, Dobromilia i Bruchnalia h. Pawęża albo Herburtowa (zm. 1497) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 450. (пол.)
- ↑ Akta grodskie i ziemskie… — t. 4. — S. 188—189.
- ↑ Сенявські // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 140. (пол.)
- ↑ Каталог пергаментних документів ЦДІА у Львові 1233—1799. — К.: Наукова думка, 1972. — 676 с. — № 2848.
- ↑ існують кілька варіантів назви села у польсько і латиномовних джерелах
Джерела та література
- Войтович Л. В. Сенявські (Сєнявські) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 534—535. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Ісаєвич Я. Сенявські // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 740.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 83—92. (пол.)
Посилання
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).