Селенати
| Селенати | |
|---|---|
| |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 14124-68-6 |
| SMILES | |
| InChI | |
| Властивості | |
| Зовнішній вигляд | Зазвичай білі кристалічні тверді речовини.[1] |
| Розчинність (вода) | добре розчинні |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Селенати — солі селенової кислоти H2SeO4. Селенати є аналогами сульфатів та мають подібний хімічний склад. Вони добре розчинні у водних розчинах за кімнатної температури.[2]
Опис
У природі селенати мінерального походження утворюються при взаємодії SeO2. Прикладами селенатів-мінералів є майдерит PbCu[(OH)2SeO4] і керстеніт PbSeO4·H2O.
Селенати лужноземельних сполук
- Селенат магнію MgSeO4[3]
- Селенат радію RaSeO4[3]
- Селенат барію BaSeO4[3]
- Селенат кальцію CaSeO4[3]
- Селенат берилію BeSeO4[3]
Властивості
Селенати є досить непоганим окислювачами. Їх можна відновити до селенітів або до селену.[4]
Селенати розчинні у воді (окрім селенатів Ba, Ag, Pb). При температурі понад 500 °C перетворюються в селеніти.
Застосування
Селенати лужних металів — проміжні продукти у виробництві Se з мідеелектролітних шламів. ГДК 0,2 мг/м3 у перерахунку на Se.
Безпека
Токсичні при ковтанні пилу, вдиханні або контакті зі шкірою.[5]
Примітки
- ↑ https://cameochemicals.noaa.gov/chemical/14880
- ↑ Jegadeesan, G.; Mondal, K.; Lalvani (1 жовтня 2005). Selenate Removal from Sulfate Containing Aqueous Solutions. Environmental Technology. Taylor & Francis. 26 (10): 1181—1188. doi:10.1080/09593332608618475. ISSN 0959-3330. PMID 16342540.
- ↑ а б в г д Selenate - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 19 жовтня 2026.
- ↑ Sarathchandra, S. U.; Watkinson, J. H. (6 лютого 1981). Oxidation of Elemental Selenium to Selenite by Bacillus megaterium. Science. American Association for the Advancement of Science. 211 (4482): 600—601. doi:10.1126/science.6779378.
- ↑ SELENATES | CAMEO Chemicals | NOAA. cameochemicals.noaa.gov. Процитовано 19 жовтня 2026.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).