Сектантство

Сектантство — сукупність релігійних організацій і груп, що відрізняються певною ворожістю до інакомислячих, схильністю до фанатизму і догматизму, які на грунті антицерковного або соціального протесту відокремилися від будь-яких світових релігій і панівних церков, і налаштовані по відношенню до них вороже або опозиційно.

Для сектантства властивий індивідуалізм, який з одного боку поєднується з окремими положеннями містичного пантеїзму, а з іншого боку — раціоналізму.

До сектантства відносяться релігійні течії з іншої відмінною від незмінного релігійного першоджерела трактуванням Біблії, Тори і т. ін. Те, що в Середні століття на церковній мові позначалося як «єресь».

Секти тягнуться з давнини, де філософи-стоїки в античному світі створювали замкнені кола ідей, що суперечили панівним віруванням. Такі утворення часто спалахували під час криз, як-от у Римській імперії, коли люди шукали альтернативи хаосу. В Україні, з її багатою спадщиною релігійних розколів від часів Київської Русі, секти адаптувалися, змішуючись з місцевими традиціями та фольклором.^[1]

Наприклад, в 19 столітті в Європі групи на кшталт мормонів відокремилися від християнства, обіцяючи нове бачення в епоху індустріалізації. У нашому регіоні, після Другої світової війни та незалежності, подібні рухи розквітли, пропонуючи стабільність. Сучасні технології, як соціальні мережі, пришвидшують їхнє поширення, перетворюючи локальні групи на віртуальні мережі. Це не просто еволюція, а нагадування, що за кожним рухом стоять людські історії, повні уроків про вразливість і силу.^[1]

• Секта
• Сектантство політичне

• Секта релігійна [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]; Мусульманське сектантство [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія