Цезар Ріц
| Цезар Ріц | |
|---|---|
| алем. Cäsar Ritz | |
| Ім'я при народженні | нім. Cäsar Johann Ritz |
| Народився | 23 лютого 1850[1][4][…] Нідервальд[5] |
| Помер | 26 жовтня 1918[1][2][…] (68 років) Кюсснахт, Швіц, Швейцарія[5] |
| Поховання | Нідервальд[6] |
| Країна | |
| Діяльність | підприємець, готельєр, власник готелю |
| Знання мов | французька[7], німецька і швейцарський діалект |
| Заклад | Café Voisind |
| Посада | директор |
| Конфесія | католицтво[5] |
| У шлюбі з | Марі Луїза Бекd |
| Діти | Шарль Ріцd і Рене Ріцd |
Цезар Йоганн Ріц[8] (нім. Cäsar Johann Ritz), також Сеза́р Жан Ріц (фр. César Jean Ritz); (23 лютого 1850, Нідервальд — 26 жовтня 1918, Кюсснахт) — легенда готельного бізнесу, німецькомовний швейцарець за походженням. Заснував фешенебельні готелі «Ріц» у Парижі і в Лондоні. Його прізвиськом було «король готельєрів та готельєр королів».
З біографії
Ріц народився в гірському селі Нідервальд як тринадцята дитина в родині фермера Йоганна-Антона Ріца, який також був головою місцевої громади. Він почав свою кар'єру в готелі Le Splendide як метрдотель у ресторані Chez Voisin, який був закритий 1870 року внаслідок франко-прусської війни. Розвернувся на повну потужність у Баден-Бадені. З 1888 року працював у партнерстві з Огюстом Ескоф'є, відомим на прізвисько «король кухарів і кухар королів». 1898 року заснував у Парижі готель Ріц.
Родина
- Батьки[9]
- Johann Josef Anton Ritz
- Kreszentia Heimen
- Дружина та діти
Одружився 16 січня 1888, Канни (Приморські Альпи).
Марі Луїза Бек (Marie Louise Beck; 28 жовтня 1867, Трюштерсайм, Нижній Рейн — 8 січня 1961, Париж)
- Тесть, теща
- Jean Baptiste Charles Beck (1836—1882)
- Marie Catherine Fettig (1846—1912)
- Діти
- Шарль Сезар Александр (Charles César Alexandre, 1 серпня 1891, Вольксайм, Нижній Рейн — 11 липня 1976, Париж 1. Inhumé en 1976 cimetière du Père-Lachaise, Paris 20e). Hôtelier, pêcheur à la mouche.
- Рене (René; 1896—1918).
Примітки
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ а б в verschiedene Autoren Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ https://www.swissinfo.ch/fre/niederwald--vs--marque-le-centenaire-de-la-mort-de-c%C3%A9sar-ritz/44287622
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Bernard Truffer. Ritz, Cäsar (César) Johann. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2003, Band 21, S. 672 f. (Digitalisat).
- ↑ ritz // roglo
Література
- Pauline-Gaïa Laburte: Ritzy, éd. Albin Michel, 2016 (roman).
- Claude Roulet: Ritz, une histoire plus belle que la légende, éd. Quai Voltaire, 1998.
- (de) Werner Kämpfen, Cäsar Ritz. Ein Leben für den Gast, Rotten Verlag, 1991, 128 p..
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).