YaChudo

Седі Сінк

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Седі Сінк
англ. Sadie Sink Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження16 квітня 2002 (24 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняБренем, Техас, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіятелеакторка, кіноакторка, акторка театру, співачка, акторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusДивні дива, Кит, All Too Well: The Short Filmd, Вулиця страху. Частина друга: 1978, Вулиця страху. Частина третя: 1666 і Людина-павук: Абсолютно новий день Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 5584750 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Седі Сінк у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Седі Сінк (англ. Sadie Sink, нар. 16 квітня 2002, Бренем, Техас) — американська акторка. Найбільш відома за роллю Макс Мейфілд в серіалі Netflix «Дивні дива». З 2026-го виконує роль Джин Грей у кіновсесвіті Marvel.

Біографія

Народилася в Бренемі, маленькому містечку в східно-центральному Техасі. У неї є три старших брата, Калеб, Спенсер і Мітчелл, а також молодша сестра, Джакі. Її батько — американський футбольний тренер.

Внаслідок її одержимості відтворенням «Класного мюзиклу» зі своїм братом Мітчелом, коли їй було всього сім років, її мати вирішила відправити доньку на акторські курси неподалік від Х'юстона. В результаті Сінк успішно пройшла прослуховування на головну роль у бродвейське відродження мюзиклу «Енні» у 2012 році. Їй доводилося готуватися до ролі, беручи уроки танців і займаючись вокальною підготовкою.

У той час, коли ще грала у п'єсі, вона також знялася в одному з епізодів телесеріалу «Американці»[1]. У 2015 році вона взяла участь у бродвейському спектаклі «Аудієнція» з Хелен Міррен в ролі молодої королеви Єлизавети II[2]. Вона також зіграла невелику роль у фільмі «Справжній Рокі» (2016)[3].

У 2016 році Сінк отримала одну з головних ролей у другому сезоні серіалу «Дивні дива»[4].

Акторська гра Сінк в епізоді «Четвертий розділ: Дорогий Біллі» 4 сезону «Дивні дива» отримала похвалу критиків.[5][6]

Сінк просуває The Whale у вересні 2022 року

У лютому 2021 року Седі була затверджена на роль у психологічній драмі «Кит». Вона зіграла Еллі, дочку персонажа Брендана Фрейзера.[7]

У березні 2025 року Сінк отримала нерозкриту роль у фільмі кіновсесвіту Marvel «Людина-павук: Абсолютно новий день» (2026).[8]

Особисте життя

Седі Сінк зазначала, що тримає своє особисте життя в приватності, оскільки вважає: обмежена поінформованість публіки про актора допомагає глядачам відокремлювати виконавця від його ролей.[9]

Седі вважає себе феміністкою, що вона описує як обов'язок для жінок. Під час зйомок драматичного фільму «Скляний замок» Седі подружилася з Вуді Гаррельсоном і особливо з його дочкою Макані. Хоча вона вже була вегетаріанкою, Гаррельсон і його сім'я також надихнули її дотримуватися веганства.[3]

У 2019 році Сінк заявила, що підтримує місцеві притулки для тварин і закликає шанувальників стати вегетаріанцями або веганами.[10]

Кар'єра

2011—2016: Бродвей та перші роботи на екрані

Сінк почала професійно виступати на сцені в х'юстонському театрі Театр під зорями, зігравши Сьюзан Вейверлі в мюзиклі «Біле різдво» у 2011 році та головну роль у мюзиклі «Енні» у 2012 році. Пізніше у 2012 році, у віці десяти років, вона дебютувала на Бродвеї в новій постановці «Енні» в театрі Palace. Спочатку вона була дублеркою виконавиці ролі Енні та кількох інших ролей сиріт. У липні 2013 році Сінк та Тейлор Річардсон почали по черзі грати Енні та Даффі. Сінк залишалася в цій постановці до її закриття в січні 2014 року.[11] Пізніше вона зазначала, що щотижневий графік із восьми вистав допоміг їй розвинути акторську дисципліну та підтвердив її бажання займатися акторською майстерністю професійно.[12]

Під час виступів у мюзиклі «Енні» Сінк дебютувала на телебаченні у 2013 році в епізоді шпигунської драми «Американці». Згодом вона з'явилася як запрошена зірка в поліцейському процедуральному серіалі «Блакитна кров» у 2014 році та увійшла до основного акторського складу в ролі Сюзанни Баллард у трилері телеканалу NBC «Американська одіссея», який вийшов у 2015 році.[12]

У 2015 році Сінк повернулася на Бродвей, зігравши молоду Єлизавету II у п'єсі Пітера Моргана «Аудієнція». Вона виступала разом із Гелен Міррен, яка втілила образ дорослої королеви.[13] Сінк описувала цю постановку як важливий досвід, який вплинув на її становлення, зазначивши, що робота з Міррен, режисером Стівеном Долдрі та Морганом змінила її погляди на акторську майстерність.[12] Вона дебютувала в повнометражному кіно, зігравши Кімберлі Вепнер у біографічній спортивній драмі «Chuck» (2016).[14]

2016—2022: Прорив із «Дивними дивами»

Сінк у 2017 році

У вересні 2016 року Сінк пройшла прослуховування на роль Макс Мейфілд у другому сезоні науково-фантастичного драматичного серіалу від Netflix «Дивні дива».[15] Кастинг-директори порахували, що 14-річна Сінк занадто доросла для цієї ролі, але вона «благала і просила» дати їй додатковий матеріал для прослуховування.[16] Її викликали на повторні прослуховування чотири рази, включаючи спільне читання тексту для перевірки екранної хімії з Гейтен Матараццо та Калеб Маклафлін.[16][15] Під час кастингу Сінк збрехала, що має досвід катання на роликах.[17] За словами режисера та сценариста Метта Даффера, вибір Сінк був «очевидним рішенням» завдяки її «невинній дитячій хімії» з Матараццо та Маклафліном.[18] Після затвердження на роль Сінк довелося вчитися кататися на скейтборді — це заняття їй не сподобалося, оскільки вона сильно впала в перший же день тренувань.[17] Протягом двох місяців вона щодня відвідувала тригодинні заняття.[15] Ця роль стала для Сінк справжнім проривом.[19][20][21] Критики називали її персонаж «енергійним»,[22][23][24] а видання IGN зазначило, що вона грає «не по роках зріло і стала чудовим доповненням до акторського складу».[25] За цю роль Сінк разом із іншими акторами «Дивних див» була номінована на премію Гільдії кіноакторів США.[26]

У кіно Сінк з'явилася у фільмах «Скляний замок» (2017) та «Елай» (2019). Вона також повернулася до своєї ролі в третьому сезоні «Дивних див», за яку отримала схвальні відгуки критиків.[27][28][29] Телеканал BBC назвав її гру «дивовижно невимушеною та природною»,[30] а журнал Variety високо оцінив енергетику Сінк та її колеги по знімальному майданчику Міллі Боббі Браун.[31] У 2021 році вона знялася у фільмі «Вулиця страху. Частина друга: 1978» — другій частині трилогії «Вулиця страху».[32] Сінк зіграла Зіггі Берман — агресивну дівчину-шибеника зі складним сімейним життям. Вона зазначала, що її привабила можливість глибоко розкрити цього персонажа. Щоб підготуватися до ролі, режисерка Лі Джаньяк порадила Сінк подивитися такі слешери, як «П'ятниця, 13-те» (1980) та «Крик» (1996).[33] Більшість трюків у фільмі вона виконала самостійно.[34] Акторська гра Сінк отримала високі оцінки критиків;[35] газета «Лос-Анджелес Таймс» похвалила те, як вона передала емоції, уподобання та відданість своєї героїні,[36] а сайт RogerEbert.com зауважив, що її «напружена гра додала значного об'єму» спочатку одновимірному персонажу.[37] У третьому фільмі трилогії, «Вулиця страху. Частина третя: 1666» (2021), вона зіграла дві ролі — Зіггі та Констанс.[38]

Сінк зіграла головну роль разом із Діланом О'Браєном у короткометражному фільмі «Все надто добре» (2021), сценаристкою та режисеркою якого виступила американська співачка Тейлор Свіфт. Виконавиця була вражена екранною присутністю та емоційністю Сінк у «Дивних дивах».[39] Свіфт зазначила, що якби Сінк відхилила її пропозицію, вона б узагалі не стала знімати цей фільм.[40][41] Сінк сприйняла цю роль як можливість «перестати бути дитиною на екрані» та зіграти «більш багатогранного і зрілого» персонажа.[42][43] Стрічка отримала визнання критиків.[47] Видання *Collider* зазначило, що Сінк та О'Браєн продемонстрували «яскраву емоційну гру» та розповіли «неймовірно зворушливу історію про кохання, владу, газлайтинг і душевний біль».[44]

Для четвертого сезону «Дивних див», який вийшов двома частинами 27 травня та 1 липня 2022 року,[48] Сінк вела щоденник і займалася внутрішнім самоаналізом, щоб підготуватися до емоційного шляху своєї героїні.[49] Критики дали сезону позитивні відгуки,[50] а гра Сінк викликала загальне захоплення.[55] Журнал «Rolling Stone» описав її акторську роботу як «зворушливу та емоційно сиру», зазначивши, що вона привносить «таку глибину емоцій», яка врівноважує більш комедійні моменти сезону.[56] За цю роль Сінк здобула премію Асоціації голлівудських критиків як найкраща акторка другого плану в стрімінговому драматичному серіалі,[57] а також отримала номінацію на премію «Сатурн» у категорії «Найкращий молодий актор або акторка в телесеріалі».[58]

2022—2025: «Кит» та повернення на Бродвей

Сейді Сінк на Венеційському кінофестивалі 2022 року

У лютому 2021 року Сінк отримала роль у психологічній драмі «Кит» (2022) після зустрічі в Zoom із режисером Дарреном Аронофскі та головним актором Бренданом Фрейзером. Вона зіграла Еллі, відчужену доньку персонажа Фрейзера. Коментуючи свою роль, Сінк пояснювала: «У мене бували моменти, коли я думала: „Вона що, справді зла?“. А потім наставали дні, коли я відчувала: „Ні, вона хороша. Просто їй дуже боляче“».[59] Сінк зазначала, що зйомки часом були «дуже виснажливими» через похмуру тематику, яка вимагала від неї «повністю скинути кожен захисний шар і бути справді вразливою».[60] Вона стверджувала, що ця роль додала їй упевненості, пояснюючи це «виходом із ролі дитини-актора та переходом ... у доросле життя, коли ти перестаєш сприймати себе як маленьку маріонетку, яка просто стає на свою мітку і виконує вказівки».[59]

Прем'єра фільму «Кит» відбулася 4 вересня 2022 року на 79-му Венеційському міжнародному кінофестивалі.[61] Кінокритик журналу Variety Оуен Глейберман зазначив, що Сінк «грає з таким вогнем і прямотою, які нагадують молоду Ліндсі Лохан»,[62] тоді як Джастін Чанг із газети Los Angeles Times назвав її емоційну інтенсивність «вражаючою», проте порахував, що сам персонаж був погано прописаний.[63] У більш негативному відгуку Сандра Голл для видання The Sydney Morning Herald написала, що її акторська гра «доведена до рівня безперервної огидності».[64] На 28-й церемонії вручення нагороди Critics' Choice Awards Сінк отримала номінацію в категорії «Найкращий молодий актор/акторка».[65]

У 2022 році Сінк зіграла головну роль у драматичному фільмі «Дорога Зої».[66] Того ж року вона увійшла до щорічних престижних списків «30 до 30» журналу *Forbes* та «Time 100 Next» журналу *Time*.[67][68] У нарисі про неї для журналу *Time* колега по серіалу «Дивні дива» Вайнона Райдер написала: «[Сінк] — це творча акробатка, яка стоїть на колоді, якою мало хто має сміливість пройти. [...] Як акторка, вона знає, що ми зрештою служимо персонажам та історії».[68] Сінк знялася в трилері «Чужа молитва» (2024), який є екранізацією роману Ніколаса Гогга «Токіо» 2015 року.[69][70] Видання IndieWire похвалило акторську гру Сінк та її партнера по зйомках Еріка Бани, зазначивши, що вони «забезпечують приємне враження від перегляду, навіть коли інтелектуальна складова [фільму] підводить».[71] Вона також зіграла головну роль у рок-опері від кіностудії Searchlight Pictures «O'Dessa». Фільм отримав змішані та негативні відгуки, проте акторську роботу Сінк оцінили високо.[72]

Пізніше вона повернулася на Бродвей, зігравши головну роль у комедійній п'єсі «Джон Проктор — лиходій».[73] Вистава, що відкрилася у квітні 2025 року, та акторська робота Сінк отримали високу оцінку критиків. Крістіан Льюїс із журналу *Variety* написав, що Сінк «демонструє заворожливу гру в ролі дівчини, яка глибоко зранена, але захищена міцною бронею: вона розумна, але недооцінена, і готова спрямувати свій гнів проти патріархату».[74] Ця роль принесла їй номінацію на премію «Тоні» у категорії «Найкраща акторка в п'єсі».[75]

2026—дотепер: Дебют у Вест-Енді та Кіновсесвіті Marvel

У березні 2026 року Сінк дебютувала на сцені Вест-Енду, зігравши Джульєтту у другій постановці «Ромео і Джульєтта» режисера Роберта Іке.[76] Сінк знялася у фільмі Кіновсесвіту Marvel «Людина-павук: Абсолютно новий день» (2026) в ролі Джин Грей — цю роль вона повторить у майбутніх стрічках «Месники: Таємні війни» (2027) та неназваному фільмі про «Людей Ікс» (2028).[77][76] Її участь у фільмі трималася в таємниці й була підтверджена лише після виходу картини в прокат, що завершило місяці спекуляцій у пресі.[78] Акторська робота Сінк отримала високі оцінки від багатьох кінокритиків, які назвали її виконання однєю з найяскравіших моментів фільму.[79][80] Вона також виступить виконавчою продюсеркою екранізації п'єси «Джон Проктор — лиходій» і зіграє головну роль у телевізійній адаптації Хіро Мурая за романом Джеффрі Євгенідіса 2011 року «Шлюбна змова» для телеканалу FX.[81][82]

Інші проєкти

У 2018 році Сінк взяла участь у Паризькому тижні моди, дебютувавши як модель у віці 15 років.[83][84] Згодом вона виходила на подіум для таких брендів, як Miu Miu та Kate Spade New York.[85][86] У липні 2023 року Сінк оголосили глобальним амбасадором бренда Armani Beauty.[87] У березні 2025 року вона разом із Бенедиктом Камбербетчем очолила рекламну кампанію Prada з використання переробленого нейлону.[88] У вересні 2026 року вона приєдналася до джинсової кампанії «Feel the Fit» модного дому Calvin Klein.[89]

Фільмографія

Фільми

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2016 ф Справжній Рокі Chuck Кімберлі
2017 ф Скляний замок The Glass Castle 12-річна Лорі
2018 док Панування Dominion оповідачка
2019 ф Елі Eli Хейлі
2021 кф Все дуже добре: Короткометражний фільм All Too Well: The Short Film Вона
2021 ф Вулиця страху. Частина друга: 1978 Fear Street Part Two: 1978 Зіґґі
2021 ф Вулиця страху. Частина третя: 1666 Fear Street Part Three: 1666 Зіґґі
2022 ф Кит The Whale Еллі
2022 ф Дорога Зої Dear Zoe Тесс
2024 ф Жертвопринесення A Sacrifice Меззі
2025 ф О'Десса O'Dessa О'Десса
2026 ф Людина-павук: Абсолютно новий день Spider-Man: Brand New Day Джин Грей
2027 ф Месники: Таємні війни Avengers: Secret Wars Джин Грей
2028 ф Люди Ікс X-men Джин Грей

Телебачення

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2013 с Американці The Americans Лана (Епізод: "Mutually Assured Destruction")
2014 с Блакитна кров Blue Bloods Дейзі Карпентер (Епізод: "Insult to Injury")
2015 с Американська Одіссея American Odyssey Сюзанна Баллард (11 епізодів)
2016 с Незламна Кіммі Шмідт Unbreakable Kimmy Schmidt дівчинка (Епізод: "Kimmy Sees a Sunset!")
2017—2025 с Дивні дива Stranger Things Макс Мейфілд (2-5 сезони)

Театр

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль Місце проведення
2012—2014 Енні Annie Енні Palace Theatre
2015 Аудієнція The Audience молода Єлизавета II Gerald Schoenfeld Theatre
2025 Джон Проктор — лиходій John Proctor is the Villain Шелбі Холкомб Booth Theatre
2026 Ромео і Джульєтта Romeo & Juliet Джульєтта Капулетті Harold Pinter Theatre

Нагороди та номінації

Рік Назва Категорія Робота Результат Пос.
2018 Премія Гільдії кіноакторів Найкраща жіноча роль у драматичному серіалі Дивні дива Номінація [90]
MTV Movie & TV Awards Найкраща акторська команда
(with Гейтен Матараццо, Фінн Вулфгард, Калеб Маклафлін and Ноа Шнапп) 		Номінація [91]
2020 Премія Гільдії кіноакторів Найкращий акторський склад у драматичному серіалі Номінація [92]
2022 MTV Movie & TV Awards Найбільш лякаюче виконання Вулиця страху. Частина друга: 1978 Номінація [93]
Телевізійні нагороди Асоціації голлівудських критиків Найкраща жіноча роль другого плану у стрімінговому серіалі, драма Дивні дива Перемога [94]
Сатурн Найкраща роль молодого актора чи акторки в телесеріалі Номінація [95]
Кінофестиваль у Вудс-Гоул (Массачусетс) Найкраща жіноча роль у повнометражному художньому фільмі Дорога Зої Перемога [96]
Кінофестиваль SCAD у Савані «Висхідна зірка» Кит Перемога [97]
Асоціація кінокритиків Вашингтона Найкращий молодіжний виступ Номінація [98]
2023 Альянс жінок-кіножурналісток Найкращий жіночий проривний перформанс Номінація [99]
Кінопремія «Вибір критиків» Найкращий молодий виконавець Номінація [100]
Nickelodeon Kids' Choice Awards Улюблена телезірка Дивні дива Номінація [101]
MTV Movie & TV Awards Найкраще виконання в шоу Номінація [102]
2025 Нагорода Тоні Найкраща актриса в п'єсі Джон Проктор — лиходій Номінація [103]
Нагороди Доріана Видатний провідний актор у бродвейській виставі Номінація [104]

Примітки

  1. ↑ Petski, Denise (18 червня 2015). VIDEO: Sneak Peek - THE AUDIENCE's Sadie Sink Stars on NBC's 'American Odyssey'. Broadway World. Процитовано 14 жовтня 2016.
  2. ↑ Champion, Lindsay (22 квітня 2015). The Audience Stars Elizabeth Teeter & Sadie Sink on Being Queens For the Day & Holding Court with Helen Mirren. Broadway Buzz. Процитовано 14 жовтня 2016.
  3. ↑ а б Fitz-Gerald, Sean (29 жовтня 2017). Max on 'Stranger Things 2' Is This 15-Year-Old, Breakout Star. Thrillist. Процитовано 29 жовтня 2017.
  4. ↑ Petski, Denise (14 жовтня 2016). ‘Stranger Things’ Netflix Series Adds Two New Regulars, Promotes Two For Season 2. Deadline.com. Процитовано 14 жовтня 2016.
  5. ↑ Davis, Clayton; Davis, Clayton (1 червня 2022). Why Sadie Sink Should Be Running Up That Hill to an Emmy Nomination for ‘Stranger Things’. Variety (амер.). Процитовано 8 липня 2022.
  6. ↑ Stranger Things: How 'Dear Billy' Can Break Game of Thrones' Emmy Record. Animated Times (амер.). 26 червня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
  7. ↑ Sink, Sadie (13 січня 2023). Sadie Sink Shows No Mercy. W (англ.). Інтерв'юери: Lynn Hirschberg. Архів оригіналу за 27 жовтня 2023. Процитовано 27 жовтня 2023.
  8. ↑ Kroll, Justin (12 березня 2025). 'Stranger Things' Star Sadie Sink Joins Tom Holland In Next 'Spider-Man' Movie. Deadline. Процитовано 12 березня 2025.
  9. ↑ Dodson, P. Claire (3 квітня 2025). Sadie Sink Is Ready for It All: Stranger Things 5, Broadway, Spider-Man, & Maybe a Taylor Swift Reunion. Teen Vogue. Процитовано 10 липня 2026.
  10. ↑ s.r.o., RECO. Sadie Sink: "If I’m going to use social media, might as well support a cause I care about.”. Vogue.pt (sk-SK) . Архів оригіналу за 13 листопада 2022. Процитовано 4 січня 2026.
  11. ↑ Hetrick, Adam (5 січня 2014). Broadway Revival of Annie Closes Jan. 5 at the Palace Theatre. Playbill. Процитовано 10 липня 2026.
  12. ↑ а б в Hayes, Martha (3 листопада 2022). Stranger Things Star Sadie Sink Is Pushing Her Career to New Heights With The Whale. Backstage. Процитовано 10 липня 2026.
  13. ↑ Blank, Matthew (9 березня 2015). The Audience, Starring Helen Mirren as Queen Elizabeth II, Opens on Broadway. Playbill. Процитовано 10 липня 2026.
  14. ↑ Sadie Sink. Apple TV app. Процитовано 10 липня 2026.
  15. ↑ а б в Sink, Sadie (22 листопада 2017). Why Sadie Sink is the Coolest Teen on Stranger Things. Interview (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Trey Taylor. Архів оригіналу за 29 жовтня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023.
  16. ↑ а б Lautens, Annika (28 липня 2022). Sadie Sink is Fashion's September Cover Star. Fashion (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2023. Процитовано 28 жовтня 2023.
  17. ↑ а б Wilkes, Emma (10 грудня 2022). Sadie Sink says she hated skateboarding on Stranger Things after taking 'hard fall'. NME. Архів оригіналу за 29 жовтня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023.
  18. ↑ Ryan, Patrick (26 жовтня 2017). Stranger Things: Meet Sadie Sink, Season 2's gritty new kid on the block. USA Today. Архів оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023.
  19. ↑ Starkey, Adam (1 серпня 2022). Sadie Sink nearly didn't land Stranger Things role: 'I begged and pleaded with them'. NME (англ.). Архів оригіналу за 13 грудня 2023. Процитовано 2 листопада 2023.
  20. ↑ Intriago, Renata Martin. How to Watch Dear Zoe Starring Sadie Sink. Collider. |access-date=November 2, 2023 |language=en |date=November 2, 2022 |archive-date=May 13, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230513225048/https://collider.com/dear-zoe-streaming-sadie-sink/ |url-status=live }}
  21. ↑ Gilchrist, Ava (21 листопада 2022). Sadie Sink Is A Bourgeoning Style Star Worthy Of Our Attention And These 16 Looks Prove It. Elle Australia (англ.). Архів оригіналу за 2 листопада 2023. Процитовано 2 листопада 2023.
  22. ↑ Egner, Jeremy (30 жовтня 2017). Stranger Things Season 2: Finished Watching? Let's Talk. The New York Times. Архів оригіналу за 29 жовтня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023.
  23. ↑ Jeffrey, Morgan (31 жовтня 2017). Stranger Things season 2 review: Worth the wait?. Digital Spy. Архів оригіналу за 29 жовтня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023.
  24. ↑ Chaney, Jen (24 жовтня 2017). Stranger Things 2 Was Worth the Wait. Vulture (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023.
  25. ↑ Griffin, David (27 жовтня 2017). Stranger Things: Season 2 Review. IGN (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023.
  26. ↑ Gonzalez, Sandra (17 січня 2018). The full list of the 2018 SAG Awards nominees. CNN. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 3 липня 2022.
  27. ↑ Sutherlin, Margaret (10 серпня 2017). Why Glass Castle Director Wanted to Adapt Jeannette Walls' 'Affecting' Story. Variety. Архів оригіналу за 11 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  28. ↑ Kit, Borys (4 грудня 2017). Stranger Things Actress Sadie Sink, Kelly Reilly Join Horror Film Eli (Exclusive). Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
  29. ↑ Eckardt, Steph (8 лютого 2019). Sadie Sink Shares Why Stranger Things Season 3 Will Be 'Very Different'. W (англ.). Архів оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 11 листопада 2023.
  30. ↑ Montgomery, Hugh (4 липня 2019). Stranger Things 3 review: Five stars (англ.). BBC. Архів оригіналу за 11 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  31. ↑ Framke, Caroline (30 червня 2019). TV Review: Stranger Things Season 3. Variety. Архів оригіналу за 11 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  32. ↑ Eisenberg, Eric (19 липня 2022). After Rumors About More Fear Street Movies Arrive, Fans Have Been Making Their Voices Known Online. CinemaBlend. Архів оригіналу за 9 серпня 2022. Процитовано 9 серпня 2022.
  33. ↑ Sadie Sink on Fear Street, Stranger Things, and Hitting Her Stride (англ.). MTV. 12 липня 2021. Архів оригіналу за 24 листопада 2023. Процитовано 24 листопада 2023.
  34. ↑ Wickes, Jade. An interview with Fear Street Part 2: 1978's Sadie Sink. The Face. |access-date=November 24, 2023 |language=en-gb |date=July 9, 2021 |archive-date=November 24, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231124144258/https://theface.com/culture/sadie-sink-interview-netflix-fear-street-part-2-1978-ziggy-berman-stranger-things |url-status=live }}
  35. ↑ Fear Street Part Two: 1978. Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 26 липня 2022.
  36. ↑ Ordoña, Michael (8 липня 2021). Review: Fear Street Part 2: 1978 slashes more deeply than the first cut. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 24 листопада 2023. Процитовано 24 листопада 2023.
  37. ↑ Allen, Nick (8 липня 2021). Fear Street Part Two: 1978. RogerEbert.com (англ.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2023. Процитовано 24 листопада 2023.
  38. ↑ Fear Street Part Three: 1666 (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 24 листопада 2023.
  39. ↑ Whitman, Sara (12 грудня 2022). Taylor Swift Reveals Dylan O'Brien, Sadie Sink 'Improvised' Fight Scene in All Too Well. Hollywood Life. Архів оригіналу за 11 листопада 2023. Процитовано 25 жовтня 2023.
  40. ↑ а б Daly, Rhian (13 листопада 2021). Taylor Swift's All Too Well short film highlights the emotional power of her storytelling. NME. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
  41. ↑ Dailey, Hannah (19 січня 2023). Here's Why Sadie Sink Thought Working With Taylor Swift on All Too Well: The Short Film Was 'Bizarre'. Billboard. Архів оригіналу за 11 листопада 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  42. ↑ Mohammed, Sagal (1 червня 2022). Sadie Sink is Glamour's June cover star: 'Playing Max, who is such an outspoken and bold character, has really helped build my own confidence up'. Glamour. Архів оригіналу за 30 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  43. ↑ Sink, Sadie (16 червня 2022). Sadie Sink on Her Challenging and Thrilling Breakout Year. Vanity Fair (Інтерв'ю). Інтерв'юери: David Canfield. Архів оригіналу за 16 червня 2022. Процитовано 19 жовтня 2023.
  44. ↑ а б Mantilla, Ryan Louis (2 вересня 2022). Taylor Swift to Attend Special All Too Well: The Short Film Screening at TIFF 2022. Collider (англ.). Архів оригіналу за 2 січня 2023. Процитовано 25 жовтня 2023.
  45. ↑ Quinn, Karl (16 листопада 2021). Taylor Swift's All Too Well short film: On controlling the narrative and having the last word. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  46. ↑ Coates, Laura (23 вересня 2022). On The Rise of Taylor Swift, Filmmaker. RogerEbert.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2022. Процитовано 23 вересня 2022. Nearly a year after the short film's debut—garnering near-universal acclaim
  47. ↑ [40][44][45][46]
  48. ↑ Duffer, Matt; Duffer, Ross (13 серпня 2022). Stranger Things Showrunners Matt and Ross Duffer on Exceeding Fan Expectations: 'We Want To Take Big Swings'. The Hollywood Reporter (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Tyler Coates. Архів оригіналу за 12 травня 2023. Процитовано 30 листопада 2023.
  49. ↑ Sink, Sadie (27 червня 2022). Sadie Sink on the Heart of Stranger Things 4 and How Volume 2 Sees Max 'Braver Than She's Ever Been'. The Hollywood Reporter (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Christy Piña. Архів оригіналу за 9 серпня 2022. Процитовано 30 листопада 2023.
  50. ↑ Stranger Things: Season 4 (англ.). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 30 листопада 2023.
  51. ↑ Waheed, Jabeen (27 липня 2022). The Whale: Everything you need to know about Sadie Sink's emotional new movie. Glamour UK. Архів оригіналу за 26 березня 2023. Процитовано 29 листопада 2023.
  52. ↑ Romano, Nick (12 липня 2022). Stranger Things 4 scores 13 Emmy nominations, but actors are snubbed. Entertainment Weekly (англ.). Архів оригіналу за 22 липня 2023. Процитовано 29 листопада 2023.
  53. ↑ Richard, Nate (31 жовтня 2022). Dear Zoe Review: Sadie Sink Deserves Better Than This Lifetime Movie Wannabe. Collider (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 29 листопада 2023.
  54. ↑ Masood, Usama (8 червня 2022). An Ode to Sadie Sink, the MVP of Stranger Things Season 4. Collider (англ.). Архів оригіналу за 22 травня 2023. Процитовано 29 листопада 2023.
  55. ↑ [51][52][53][54]
  56. ↑ Sepinwall, Alan (24 травня 2022). Stranger Things Season 4 Is Back – Bigger, Bloodier and More Bloated Than Ever. Rolling Stone. Архів оригіналу за 12 березня 2023. Процитовано 29 листопада 2023.
  57. ↑ Nordyke, Kimberly (14 серпня 2022). HCA TV Awards: Severance, Ted Lasso, Dopesick Win Top Streaming Awards on Night 2. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 15 серпня 2022. Процитовано 15 серпня 2022.
  58. ↑ Tinoco, Armando (12 серпня 2022). Saturn Awards Nominations: The Batman, Nightmare Alley, Spider-Man, Better Call Saul Top List. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 12 серпня 2022.
  59. ↑ а б Sink, Sadie (9 грудня 2022). Sadie Sink Tells Rooney Mara Why The Whale Is a Turning Point. Interview (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Руні Мара. Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 28 листопада 2023.
  60. ↑ Jackson, Clemetina (4 січня 2023). In Conversation: Sadie Sink. Elle. Архів оригіналу за 31 березня 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  61. ↑ Setoodeh, Ramin; Sharf, Zack; Keslassy, Elsa (4 вересня 2022). Brendan Fraser Breaks Down in Tears as The Whale Gets Huge 6-Minute Standing Ovation in Venice. Variety. Архів оригіналу за 15 червня 2023. Процитовано 28 листопада 2023.
  62. ↑ Gleiberman, Owen (4 вересня 2022). The Whale Review: Brendan Fraser Is Sly and Moving as a Morbidly Obese Man, but Darren Aronofsky's Film Is Hampered by Its Contrivances. Variety. Архів оригіналу за 26 листопада 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  63. ↑ Chang, Justin (8 грудня 2022). Review: Does Brendan Fraser give a great performance in The Whale? It's complicated. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 26 листопада 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  64. ↑ Hall, Sandra (31 січня 2023). The Whale scored Brendan Fraser an Oscar nod, but is it any good?. The Sydney Morning Herald (англ.). Архів оригіналу за 26 листопада 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  65. ↑ Panaligan, EJ; Earl, William (16 січня 2023). Critics' Choice Awards 2023 Full Winners List: Everything Everywhere All at Once, Abbott Elementary and Better Call Saul Take Top Honors. Variety. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  66. ↑ Vlessing, Etan (7 листопада 2019). Stranger Things Star Sadie Sink Nabs Lead in Coming-of-Age Drama Dear Zoe (Exclusive). The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
  67. ↑ Barton, Merilee (18 листопада 2022). 2023 30 Under 30: Hollywood & Entertainment. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.
  68. ↑ а б Ryder, Winona (28 вересня 2022). 2022 Time100 Next: Sadie Sink. Time (англ.). Архів оригіналу за 10 червня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.
  69. ↑ Wiseman, Andreas (6 вересня 2022). Stranger Things Star Sadie Sink, Fresh Off Venice Movie The Whale, Joins Scott Free & Augenschein Thriller Berlin Nobody With Filming Underway. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 17 січня 2023. Процитовано 29 листопада 2023.
  70. ↑ London, Rob (6 вересня 2022). Sadie Sink Joins Berlin Nobody Opposite Eric Bana and Jonas Dassler. Collider. Архів оригіналу за 7 вересня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
  71. ↑ Zilko, Christian (25 червня 2024). A Sacrifice Review: Sadie Sink Joins the Cult Her Father Wants to Break Up in a Thriller with Better Questions Than Answers. IndieWire. Процитовано 2 липня 2024.
  72. ↑ Kroll, Justin (17 січня 2023). Sadie Sink To Star In Geremy Jasper's Rock Opera O'Dessa For Searchlight Pictures. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 7 травня 2023. Процитовано 29 листопада 2023.
  73. ↑ Paulson, Michael (17 жовтня 2024). Sadie Sink to Star in Broadway Play Inspired by Crucible and #MeToo. The New York Times. Процитовано 20 жовтня 2024.
  74. ↑ Lewis, Christian (14 квітня 2025). John Proctor Is the Villain Review: Broadway Play Is a Powerful, Pop-Inflected Retort to The Crucible. Variety. Процитовано 14 квітня 2025.
  75. ↑ Evans, Greg (1 травня 2025). Buena Vista Social Club, Death Becomes Her And Maybe Happy Ending Lead Tony Awards Nominations: Full List. Deadline Hollywood. Процитовано 1 травня 2025.
  76. ↑ а б Bamigboye, Baz (18 листопада 2025). Breaking Baz: Stranger Things Star Sadie Sink Will Make London West End Stage Debut In Romeo & Juliet With Hamnet's Noah Jupe For Director Robert Icke. Deadline. Архів оригіналу за 2 грудня 2025. Процитовано 30 листопада 2025.
  77. ↑ Kroll, Justin (12 березня 2025). Stranger Things Star Sadie Sink Joins Tom Holland In Next Spider-Man Movie. Deadline Hollywood. Процитовано 12 березня 2025.
  78. ↑ Moreau, Jordan (30 липня 2026). ‘Spider-Man: Brand New Day’: Sadie Sink Is [SPOILER]. How Her Role Sets Up Marvel’s Next Reboot. Variety. Процитовано 16 вересня 2026.
  79. ↑ Travis, Emlyn (28 липня 2026). Spider-Man: Brand New Day first reactions call it an ‘emotional triumph,’ praise Sadie Sink’s ‘devastating’ role. Entertainment Weekly. Процитовано 18 вересня 2026.
  80. ↑ Yasmin, Shahana (30 липня 2026). Critics identify stand-out star in Spider-Man: Brand New Day in early reviews: ‘She’s devastating’. The Independent. Процитовано 18 вересня 2026.
  81. ↑ Wood, Alex (25 листопада 2025). Sadie Sink to Executive Produce John Proctor Is the Villain Film. WhatsOnStage. Процитовано 25 листопада 2025.
  82. ↑ Hailu, Selome (4 червня 2026). Sadie Sink to Star in 'The Marriage Plot' Adaptation at FX From A24, Will Arbery and Hiro Murai. Variety. Процитовано 23 червня 2026.
  83. ↑ Fisher, Lauren (2 березня 2018). Stranger Things's Sadie Sink Just Walked The Runway At Paris Fashion Week. Harpers Bazaar. Архів оригіналу за 29 вересня 2022. Процитовано 11 листопада 2021.
  84. ↑ Eckardt, Steph (2 березня 2018). Stranger Things' Sadie Sink Walked the Runway at Paris Fashion Week. W (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2022. Процитовано 6 грудня 2023.
  85. ↑ Eckardt, Steph (5 вересня 2018). How Sadie Sink Balances Stranger Things Season 3 With Studying for the SAT. W (англ.). Архів оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
  86. ↑ Russo, Gianluco (20 вересня 2019). Sadie Sink's Best Outfits From the Red Carpet and Beyond. Teen Vogue. Архів оригіналу за 26 червня 2023. Процитовано 8 грудня 2023.
  87. ↑ Azaldin, Medina (20 липня 2023). Sadie Sink on the freedom of the 'big chop' and how her relationship with make-up has evolved. Harper's Bazaar (брит.). Архів оригіналу за 27 липня 2023. Процитовано 27 липня 2023.
  88. ↑ Clarke, Grace (13 березня 2025). Sadie Sink Stars in New Prada Documentary Film on Plastic Waste. L'Officiel. Процитовано 18 квітня 2025.
  89. ↑ Lockwood, Lisa (1 вересня 2026). Calvin Klein Taps Sadie Sink for Second Chapter of Fall 'Feel the Fit' Campaign. Women's Wear Daily. Процитовано 1 вересня 2026.
  90. ↑ Gonzalez, Sandra (17 січня 2018). The full list of the 2018 SAG Awards nominees. CNN. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 3 липня 2022.
  91. ↑ Nordyke, Kimberly (3 травня 2018). MTV Movie & TV Awards: Black Panther, Stranger Things Top Nominations. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 3 травня 2018.
  92. ↑ SAG Award Nominations: The Complete List. Variety. 11 грудня 2019. Архів оригіналу за 28 серпня 2020. Процитовано 3 липня 2022.
  93. ↑ Hipes, Patrick (11 травня 2022). MTV Movie & TV Awards Unveil Scripted And Unscripted Nominations: Spider-Man: No Way Home, Euphoria Lead Way For Now-Combined Event. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 15 липня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  94. ↑ Nordyke, Kimberly (14 серпня 2022). HCA TV Awards: Severance, Ted Lasso, Dopesick Win Top Streaming Awards on Night 2. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 15 серпня 2022. Процитовано 15 серпня 2022.
  95. ↑ Tinoco, Armando (12 серпня 2022). Saturn Awards Nominations: The Batman, Nightmare Alley, Spider-Man, Better Call Saul Top List. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 12 серпня 2022.
  96. ↑ 2022 Festival Audience and Director's Choice Awards. Woods Hole Film Festival. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 14 серпня 2022.
  97. ↑ Tangcay, Jazz (3 жовтня 2022). Eddie Redmayne, Janelle Monae and Sadie Sink Among SCAD Savannah Film Festival Honorees. Variety. Архів оригіналу за 30 жовтня 2022. Процитовано 30 жовтня 2022.
  98. ↑ WAFCA Critics Googly-Eyed Over Everything Everywhere. Washington D.C. Area Film Critics Association. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2023.
  99. ↑ 2022 EDA Awards Nominees. Alliance of Women Film Journalists. Архів оригіналу за 23 грудня 2022. Процитовано 21 січня 2023.
  100. ↑ Davis, Clayton (14 грудня 2022). Critics Choice Nominations: 'Everything Everywhere All at Once' Leads With 14, Followed by 'The Fabelmans' and 'Babylon'. Variety. Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 21 січня 2023.
  101. ↑ Nordyke, Kimberly (4 березня 2023). Wednesday, Sonic the Hedgehog 2, Taylor Swift, Harry Styles Among Winners at 2023 Kids' Choice Awards. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 5 березня 2023. Процитовано 11 березня 2023.
  102. ↑ Petski, Denise (5 квітня 2023). MTV Movie & TV Awards: Top Gun: Maverick, Stranger Things, The Last Of Us Lead 2023 Nominations – Full List. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 6 квітня 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
  103. ↑ Evans, Greg (1 травня 2025). Tony Awards Nominations: ‘Buena Vista Social Club’, ‘Maybe Happy Ending’ And ‘Death Becomes Her’ Lead Way – Complete List. Deadline (амер.). Процитовано 4 січня 2026.
  104. ↑ and Michael Abourizk (14 травня 2025). ‘Death Becomes Her’ leads nominations for Dorian Theater Awards. Broadway News (англ.). Процитовано 4 січня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).