Світлий Яр
| робітниче селище Світлий Яр | |||
|---|---|---|---|
| Светлый Яр | |||
| |||
 | |||
| Країна |  Росія | ||
| Суб'єкт Російської Федерації | Волгоградська область | ||
| Муніципальний район | Світлоярський район | ||
| Поселення | Світлоярське міське поселення | ||
| Код ЗКАТУ | 18 249 551 000 | ||
| Код ЗКТМО | 18 649 151 051  | ||
| Основні дані | |||
| Час заснування | 1785 | ||
| Попередні назви: | Тацинська, Лучки | ||
| Статус робітничого селища | робітниче селище з 1959 року | ||
| Населення | ▼ 11 541 | ||
| Поштові індекси | 404170, 404171 | ||
| Телефонний код | +7 +7 84477 | ||
| Географічні координати: | 48°28′29″ пн. ш. 44°46′51″ сх. д. / 48.474722222222° пн. ш. 44.780833333333° сх. д. | ||
| Часовий пояс | MSK (UTC+3) | ||
| Висота над рівнем моря | 35 м | ||
| Водойма | Волга, озера Тацин, Цаца | ||
| Катойконіми | світлоярці | ||
| Найближча залізнична станція | Сарепта | ||
| Відстань | |||
| До залізничної станції: | 25 | ||
| До центру муніципального району/міського округу (км): | |||
| - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 0 | ||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 52 | ||
| До Москви (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 1025 | ||
| Вебсторінка | svyar | ||
| Мапа | |||
  Світлий Яр  Світлий Яр | |||
 | |||
 Світлий Яр у Вікісховищі | |||
Світлий Яр (рос. Светлый Яр) — робітниче селище в Росії, адміністративний центр Світлоярського району Волгоградської області.
Населення становить 11 541 особу (за даними останнього перепису)[1]. Адміністративний центр Світлоярського міського поселення.
Географія
Селище розташоване на правому березі річки Волга (на крутому звивистому повороті, який історично називали «Яром»), за 52 км на південь від центру міста Волгоград (безпосередньо межує з найпівденнішим, Червоноармійським районом міста). Через селище проходить велика автодорога федерального значення Р22 «Каспій».
Історія
Заснування та дореволюційний період
Поселення було засноване у **1785 році** (за іншими даними — у 1780-х роках) за наказом астраханського губернатора як козацький форпост (пікет) для охорони поштового тракту між Царицином (сучасний Волгоград) та Чорним Яром, а також для захисту від набігів кочівників. Першими поселенцями були донські козаки та державні селяни-переселенці з центральних губерній Російської імперії, зокрема з Чернігівської та Харківської, через що край тривалий час мав вагомий український культурний відбиток і входив до меж етнографічного регіону Жовтий Клин[2].
Спочатку поселення мало назву Тацинська (за назвою місцевого озера), згодом — Лучки. Сучасну назву Світлий Яр село отримало через характерні світлі глиняні та піщані обриви (яри) на березі Волги, які яскраво виблискували на сонці.
У XIX столітті село адміністративно належало до Чорноярського повіту Астраханської губернії. Основними заняттями місцевих жителів були рибальство на Волзі, баштанництво, скотарство та вирощування зернових. Станом на 1859 рік у селі нараховувалося понад 170 дворів і діяла православна церква[3].
Радянський період
Радянська влада була встановлена на початку 1918 року. Під час Громадянської війни в Росії в районі села точилися запеклі бої. У 1930-х роках під час колективізації тут було створено великі риболовецькі та сільськогосподарські артілі.
Під час Сталінградської битви (1942—1943 рр.) Світлий Яр опинився у прифронтовій зоні, але не був захоплений німецькими військами. Село служило важливим тиловим пунктом: тут розгорталися військові шпиталі, здійснювалися переправи через Волгу для радянських військ та евакуація поранених.
У **1959 році** Світлий Яр отримав статус селища міського типу (робітничого селища)[4]. Це було пов'язано з індустріалізацією: будівництвом Волго-Донського судноплавного каналу та зведенням великого Світлоярського заводу білково-вітамінних концентратів (БВК), який став містоутворюючим підприємством.
Сучасність
Згідно із законом Волгоградської області від 14 травня 2005 року № 1059-ОД, Світлий Яр є адміністративним центром однойменного міського поселення[5].
Населення
Динаміка чисельності населення за матеріалами переписів:
- 1959 рік — 5 441 особа
- 1979 рік — 10 354 особи
- 1989 рік — 12 111 осіб
- 2002 рік — 12 456 осіб
- 2010 рік — 12 528 осіб
- 2021 рік — 11 541 особа[1]
Етнічний склад населення переважно монолітний із переважанням росіян, проте історично в районі проживають значні громади українців, татар та калмиків.
Економіка та інфраструктура
У селищі розвинена промисловість та соціальна сфера:
- **Промисловість:** працюють підприємства хімічної та біохімічної галузей, заводи з виробництва будівельних матеріалів, а також приватні м'ясо-молочні та хлібопекарські підприємства. Розвинене фермерство (вирощування овочів та зерна).
- **Освіта та культура:** діють дві загальноосвітні школи, кілька дитячих садків, Світлоярський політехнічний коледж, будинок культури, районна бібліотека та історико-краєзнавчий музей.
- **Релігія:** у селищі відновлено та діє православний храм Святителя Миколая Чудотворця.
Примітки
- ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвою "census2021" не вказано текст - ↑ Жовтий Клин // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка.
- ↑ Астраханская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года.
- ↑ Светлый Яр // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- ↑ Закон Волгоградской области от 14 мая 2005 года N 1059-ОД «Об установлении границ и наделении статусом Светлоярского района и муниципальных образований в его составе»
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).