Свірок
| село Свірок | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Корюківський район |
| Тер. громада | Сосницька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74020070320012333 |
| Основні дані | |
| Населення | 8 |
| Площа | 0,5 км² |
| Густота населення | 118 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16112 |
| Телефонний код | +380 4655 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°43′34″ пн. ш. 32°39′52″ сх. д. / 51.72611° пн. ш. 32.66444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
152 м |
| Водойми | річка Свіра |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15 |
| Карта | |
Свірок | |
Свірок | |
| Мапа | |
| |
Свіро́к — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Хлоп'яницька сільська рада.
Географія
Селом тече річка Свіра.
Історія
Хутір заснував у кінці XVIII століття поміщик Забіла.
За ревізією 1868 р. налічувалося 14 дворів. За переписом 1897 р. — 36 дворів, 186 жителів.
За списком 1892 року - Свірок х. (Вищий Свірок, Софійський пагорб), 31 двір, 172 мешканця[1].
У 1926 — хутір Хлоп’яницької сільради Понорницького району Глухівської округи, 50 дворів, 262 мешканця[2].
У радянські часи був колгосп, школа. У 2020 році у селі 12 хат, 26 жителів.
Урочища — Коворот, Калієвська, Дворище, Лиса гора.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[4].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 54 | 91.53% |
| російська | 5 | 8.47% |
| Усього | 59 | 100% |
Станом на 2024 рік у селі залишається лише 6 жилих хат і 8 мешканців. Село стало найменшим населеним пунктом на Сосниччині.[6]
Примітки
- ↑ Список населенных мест Черниговской губернии, имеющих не менее 10 жителей.... ... по данным за 1892 год. — 1892. — 94 с..
- ↑ Список населених місцевостей Глухівщини / УСРР‒ЦСУ. Глухівське Округове Статистичне Бюро. ‒ Глухів: Друкарня В-ва "Червоне Село”, 1927. ‒ 66 с.,с.31
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Прожили з народження і до старості, ютуб, 2024
Посилання
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).