Свір

Свір
Береги річки Свір
61°00′32″ пн. ш. 35°29′30″ сх. д. / 61.008888888889° пн. ш. 35.491666666667° сх. д.
Витік	Онезьке озеро
• координати	61°00′32″ пн. ш. 35°29′30″ сх. д. / 61.008888888889° пн. ш. 35.491666666667° сх. д.
• висота, м	32
Гирло	Ладозьке озеро
• координати	60°30′33″ пн. ш. 32°47′55″ сх. д. / 60.509166666667° пн. ш. 32.798611111111° сх. д.
Басейн	84 400 км²
Країни:	Росія
Регіон	Ленінградська область
Довжина	224 км
Площа басейну:	84 400 км²
Середньорічний стік	790 м³/с
Притоки:	Oyatd, Pashad, Vazhinkad, Каномка, Kislaya Oyatd, Kuzrad, Mandrogad, Meldusad, Mungalad, Negezhmad, Pidmad, Pograd, Sarad, Svyatukhad, Segezhad, Toybad, Uslankad, Shakshozerkad, Shamokshad, Shotkusad, Yandebad, Yanegad, Svyatukhad, Ludankad і Tenzeyad
Живлення:	Онезький канал
Водойми в руслі	Ладозьке озеро і Онезьке озеро
Медіафайли у Вікісховищі

Свір (рос. Свирь, фін. Syväri, ест. Sviri, вепс. Süvär') — річка на північному сході Ленінградської області, Росія. Вона витікає з Онезького озера і впадає в Ладозьке озеро, з'єднуючи тим самим два найбільших озера Європи.

Є припущення. що назва річки має північногерманське походження (ср. др.-ісл. svíri «шия»^[1]).

Довжина річки 224 км, загальне падіння 23 м, з них 13 м припадає на порожисту ділянку верхньої течії. Площа водозбору 84 400 км². У верхній і нижній течії Свір прорізає широкі приозерні ділянки, в середньому  - смугу горбистого рельєфу і тече тут у вузькій і глибокій долині. Ширина річки у верхів'ях близько 700 м, в нижній течії кілька звужується, має розширення до 10-12 км в Івінському розливі. Глибина русла змінюється від 3,5 до 11 м, переважають глибини 5-7 м. Швидкість течії змінюється від 0,5 до 10,6 км/год. Рівень води в Свирі протягом року коливається мало внаслідок регулюючого впливу Онезького озера і гребель гідроелектростанцій. Замерзає річка в період з середини листопада до початку грудня, розкривається в середині-наприкінці квітня. Середня витрата води становить 610 м³/сек.

Річка тече в низинах, які в минулому були зайняті льодовиковими водоймами. Узбережжя Свірі — це здебільшого заросла лісом горбиста місцевість. У середній течії річки існували пороги, але після побудови на річці каскаду електростанцій греблі підняли рівень води, затопивши пороги і створивши глибоководний шлях на всьому протязі річки. Тут розташовуються Нижньосвірський (80 км від гирла) і Верхньосвірський (120 км від гирла) гідровузли. Водосховище Верхньосвірської ГЕС сформувало Івінський розлив або Верхньосвірське водосховище площею 183 км².

До появи річки Свір стік з Онезького озера в Ладогу відбувався південніше — через річки Ошта-Тукша-Оять. Сучасна річка виникла близько 9500 років тому в результаті трансгресії південної частини Онезького озера, викликаної ізостатичним підняттям північної частини озерної улоговини. Під час формування русла річки рівень Онезького озера впав з позначки 75 метрів над рівнем моря до сучасних 33^[2]

Річка є частиною Волго-Балтійського водного шляху і Маріїнської водної системи, що передувала йому. На ній розташовано дві гідроелектростанції: Нижньо- і Верхньосвірську ГЕС. Свір прямує вздовж Александро-Свірського монастиря, який використовувався як Свірлаг (один з таборів мережі ГУЛАГу). Вздовж річки відбувались важкі бої за часів Радянсько-фінської війни (1941—1944). На правому березі, у гирлі річки Свір, розташовано Нижньосвірський заповідник..

• Оять
• Паша

• Підпорожжя
• Лодєйне поле

• Свірсько-Петрозаводська операція