YaChudo

Свято раків

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

Свято раків у «короля раків» Олле Гартвіга в замку Херінге у 1991 році.

Свято раків (швед. kräftskiva (крефтшіва), kräftkalas або kräftfest) — традиційне шведське свято, пов'язане з сезоном вилову раків наприкінці літа та на початку осені. Свята раків також проходять у Фінляндії, під назвою «rapujuhla» переважно серед шведськомовного населення[1]. У Норвегії сезон вилову раків також починається в серпні, там це свято називають «krepselag».

Історія

Поняття «kräftskiva» вперше з'явилося у Швеції в газеті «Dagens Nyheter» у 1931 році. Слово «kräfta» значить рак, а «skiva» — стіл, накритий їжею та напоями[2].

Раків у Швеції споживають ще з Середньовіччя. Ця традиція, ймовірно, прийшла з Центральної Європи. З XVI століття раки стали святковою стравою для королівських осіб. Уперше раки згадуються в писемних джерелах Швеції у 1562 році в листі Еріка XIV до управителя замку Нючепінгсхус, де король вимагав дістати якомога більше раків до весілля його сестри Анни. Також відомо, що король Ерік розводив раків у затоплених ровах навколо Кальмарського замку.

Коли у 1922 році у Швеції проходило голосування щодо заборони алкоголю, раків використав як пропаганду художник Альберт Енгстрьом на плакаті для кампанії «проти» сухого закону із гаслом: «Ні! Раки вимагають цих напоїв!»[3].

У ті часи раків подавали не цілими та холодними, а гарячими, оскільки вони слугували основним інгредієнтом для різних фаршів та рагу. В кулінарній книзі Кайси Варг XVIII століття є рецепти приготування ракового пирога, ракових ковбасок та тушкованих карасів з раковими шийками. Лише наприкінці XIX століття сформувалася традиція їсти раків безпосередньо під час їхнього вилову, коли варених раків подавали гарячими просто з каструлі або ж холодними й цілими. Це часто відбувалося під час «чарки за раків» (kräftsup) — святкового способу попрощатися з літом і зустріти наближення осені.

У 1907 році у Швеції поширилася епізоотія — чума раків, що призвела до вимирання багатьох популяцій широкопалого рака. Через це наприкінці 1960-х років[4] розпочався імпорт раків із таких країн, як Туреччина, Іспанія та Китай. Імпорт із Туреччини започаткувала в 1960-х роках, зокрема, компанія Olle Hartwig AB, яка продавала раків під торговою маркою Pandalus (Pandalus — це рід креветок). Компанія також веде розгалужену діяльність у Китаї[5].

Великі обсяги імпорту сприяли тому, що раки стали набагато доступнішими та дешевшими, що й поклало початок традиційної шведської «kräftskiva». Спочатку це свято частіше відзначали вищі слої суспільства, але в 1960-х роках воно поширилося серед усіх соціальних класів Швеції. У 2006 році до Швеції було імпортовано понад 2500 тонн раків[6] Основними експортерами є Туреччина, Іспанія та Китай, причому Китай домінує з 2011 року[7] — тільки у 2009 році з Китаю до Швеції надійшло 2000 тонн раків.

Зростання споживання раків наприкінці XIX століття призвело до виснаження їхніх запасів, що змусило запровадити законодавче обмеження на вилов із визначеною датою відкриття сезону — 7 серпня о 17:00. У 1982 році час початку вилову змінили на 17:00 першої середи серпня. Цей закон скасували у 1994 році, а заморожених раків у наші дні можна купити цілий рік, але багато хто досі дотримується традиції не їсти раків до офіційної «прем'єри».

Споживання, гарніри та розваги

Ножі та виделки для раків.

Основною стравою є цілі раки, зварені в розсолі, що складається з води, солі, цукрі, іноді пива. Важливим інгредієнтом є велика кількість суцвіть кропу[8]. У більшості регіонів Швеції їдять широкопалого або сигнального рака, які під час варіння стають яскраво-червоними. На західному узбережжі зазвичай їдять норвезького омара. Найпоширенішим приладдям для їжі є спеціальний ніж для раків та виделка для морепродуктів. Маленький отвір у лезі ножа призначений для того, щоб надламувати кінчики клешень і діставати з них м'ясо. Традиційними доповненнями на святі є багет, кнекебред, витриманий сир, а іноді пиріг з сиром вестерботтен. З напоїв зазвичай подають бренвін, пиво та шведський лимонад. Під час розпивання бренвіну часто співають застільні пісні, серед яких найвідомішою є «Helan går». Традиційне вбрання, пов'язане з «kräftskiva», включає паперові ковпаки, нагрудники, фартухи і серветки з зображенням раків. Також неодмінними атрибутами свята є свічки та паперові ліхтарики [9].

Іспанія

У місті Еррера-де-Пісуерга в провінції Паленсія з 1972 року в першу неділю серпня проводиться фестиваль раків Festival Nacional de Exaltación del Cangrejo de Río[10], в окремі роки там організовували «шведський обід», натхненний шведською kräftskiva. У першому такому «шведському обіді» взяли участь секретар фестивалю та керівник канцелярії посольства Швеції в Іспанії Ева Бош (Eva Boix).

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Test: Hur finlandssvensk är du? [«Тест: Наскільки в тобі багато від фінського шведа?»] (швед.). Yle. 20.04.2017.
  2. ↑ а б Klarade du kräftskivan? [Як пережили свято раків?] (швед.). Інститут мов Фінляндії. 2006.
  3. ↑ а б Engström, Albert (1869-1940) Nej! Kräftor Kräva Dessa Drycker! (швед.).
  4. ↑ а б Turkiska kräftor [Турецькі раки] (швед.).
  5. ↑ а б Kräftsläpp 2009: Hög kvalitet på årets kräftor [Старт сезону раків 2009: Висока якість цьогорічних раків] (швед.).
  6. ↑ а б Svensk inhemsk produktion av sötvattenskräftor i jämförelse med importen från utlandet [Внутрішнє шведське виробництво прісноводних раків у порівнянні з імпортом з-за кордону] (швед.). Fiskeriverket. 4–5.04 2006.
  7. ↑ а б Kräftor blir rekorddyra [Ракі стають рекордно дорогими]. Aftonbladet (швед.). 07.07.2011.
  8. ↑ а б Elsie Johnson, Kate Carpenter, Iwan Bolin (1960). Födan, hemmet, ekonomin: kokbok för skola och hem [Харчування, дім, економіка: кулінарна книга для школи та дому] (швед.). Gumpert.
  9. ↑ а б Fira som en svensk! [Святкуйте, як шведи!]. Kvällsposten (швед.). 20.09.2007.
  10. ↑ а б The Festival of Exaltation of Cangrejo de Río. Туристичний портал Ради Кастилії і Леона.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).