YaChudo

Святополч

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Святополч

50°06′23″ пн. ш. 30°53′14″ сх. д. / 50.106304° пн. ш. 30.887162° сх. д.
Типстародавнє містоd і городище Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщинипам'ятка археології національного значення України Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
РозташуванняВитачів Обухівського району Київської області
Засновано1096 Редагувати інформацію у Вікіданих
Перша згадка1095
Будівництво1095 — 
Станзруйноване
Святополч. Карта розташування: Україна
Святополч
Святополч (Україна)
Мапа

CMNS: Святополч у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Святополч — літописне місто, засноване Святополком Ізяславичем в 1096 році на Витачівському пагорбі, який зазвичай ідентифікується як розташований між сучасними селами Витачів та Стайки за 56 верст від Києва, на правому березі Дніпра. В це місто перейшли жителі м. Юр'єва, яке було спалене половцями.[1]

«Ст҃ополкъ же повелѣ рубити городъ на Вытечевьскомь холъмѣ, имѧ своѥ нарекъ Ст҃ополчь градъ, и повелѣ епс̑пу Мюриму со гурговцѣ сѣстѣ ту, и засаковцемъ, и прочимъ ѡ нихъ, а Гюргевь зазгоша Половцѣ тощь.» (Іпатіївський літопис[2])

Тоді ж до Святополча тимчасово переїхав зі своєю кафедрою і єпископ Юр'ївський Мурик, що мешкав там до 1103 р., доки Святополк не відбудував Юр'їв.[3][4][5]

У 1223 році, після битви на Калці, коли князі руські зазнали поразки і почали відступати до Києва, татарські орди переслідували русичів до Святополча. Мешканці міста вийшли назустріч військам, і всі були перебиті татарами. Городи Витичів і Святополч першими в 1223 році були зруйновані татаро-монгольською ордою.

Рибаков Борис Олександрович розкопав залишки міста XII–XIII століття, оборонні споруди, серед яких було три вежі.

По сусідству зі Святополчем у давньоруську епоху знаходилося місто Витичів (Уветичі), яке ототожнюється з північним городищем сучасного Витачева[1].

Галерея

Примітки

  1. ↑ а б Плахонін А. Г. Новрогод Святополч [Архівовано 2022-03-12 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010.
  2. ↑ Літопис руський за Іпатіївським списком (видання 1908 року).- С.84
  3. ↑ Етимологічний словник.— С. 140[уточнити]
  4. ↑ Літопис руський за Іпатіївським списком (видання 1908 року).- С. 159—160
  5. ↑ О Юрьевом холме в Стайках. Сказания Похилевича.- С.47(рос.)

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).