Герман I (патріарх Константинопольський)
| Герман I | ||
 | ||
| Фреска церкви Богородиці в монастирі Студениця, 1208—1209 роки | ||
| ||
|---|---|---|
| 11 серпня 715[1] — 17 січня 730 | ||
| Попередник: | Іван VI | |
| Наступник: | Анастасій | |
| Діяльність: | церковний діяч, богослов, письменник | |
| Народження: | VII століття; датування спірне | |
| Смерть: | після 730, до 754; точний рік невідомий[1] | |
| Похований: | монастир Хора | |
Герман I Константинопольський (грец. Γερμανός; народився у VII столітті, помер після 730, до 754 року) — константинопольський патріарх у 715—730 роках, богослов і церковний письменник. Захищав шанування ікон на початковому етапі іконоборчої суперечки та залишив кафедру за імператора Лева III. Його вшановують як святого православна й католицька церкви.[1][4]
Біографія
Походження та раннє служіння
Відомості про ранні роки Германа походять переважно з пізніших джерел. Іоанн Зонара, візантійський урядовець і хроніст XII століття, називав його сином патрикія Юстиніана. За цією розповіддю, після смерті імператора Константа II 668 року Юстиніана стратили за наказом Костянтина IV, а Германа оскопили. Після цього він служив кліриком Софійського собору.[5][1]
Точний рік народження не встановлений. Давніші довідники відносили його до кінця правління Іраклія, тоді як академічна Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit подає приблизно 655 рік. Ці реконструкції ґрунтуються на різних оцінках пізніх біографічних свідчень.[4][1]
Близько 705—706 року Герман став митрополитом Кізика; надійно він засвідчений на цій кафедрі 712 року. Тоді брав участь у соборі, скликаному імператором Філіппіком Варданом для перегляду постанов собору 680—681 років та відновлення монофелітства. Про участь Германа повідомляють історичні письменники кінця VIII — початку IX століття Никифор I і Феофан Сповідник.[1][5]
Обрання та зміни імператорської влади
11 серпня 715 року Германа перевели з Кізика на константинопольську кафедру. За розповіддю Феофана, обрання отримало згоду духовенства, сенату й народу, а на поставленні був присутній папський легат Михаїл. Урочисте погодження мало значення, оскільки переведення єпископа з однієї кафедри на іншу потребувало обґрунтування.[1]
У тому самому році війська виступили проти Анастасія II на користь Феодосія III. Герман входив до делегації, яка повідомила Анастасію про становище в столиці та дала гарантії безпеки; імператор зрікся влади. У 717 році владу перебрав Лев III, а 717—718 років Константинополь витримав тривалу арабську облогу. Найближчі до цих подій грецькі хроніки не описують особистих дій Германа під час облоги; розгорнуті оповіді про його процесії належать до пізнішої традиції.[1]
Герман підтримував відносини з новою династією: хрестив сина Лева, майбутнього Костянтина V, і брав участь у його коронації співімператором 720 року. Водночас він листувався з представниками Вірменської церкви, обстоюючи Халкідонське віровчення. Патріарший лист і відповідь на нього збереглися вірменською.[1][5]
Суперечка про ікони та відставка
Початок конфлікту стосувався допустимості священних зображень і поклоніння їм. Герман листувався з єпископами Костянтином Наколійським, Іоанном Сінадським та Фомою Клавдіопольським, захищаючи церковну практику використання ікон. Спочатку він намагався припинити розбіжності переконуванням, без відкритого розриву з імператором.[1][5]
У другій половині 720-х років тиск на патріарха посилився. 17 січня 730 року, на скликаному імператором зібранні — силенції, — Герман відмовився підтримати запропоновану позицію щодо ікон і склав повноваження. За Никифором I та Феофаном Сповідником, він відійшов до родового маєтку Платаніон. Його наступником став Анастасій.[1][5]
Джерела по-різному описують останні роки Германа. У пізніших житійних оповідях з’являються насильство й заслання до монастиря Хора. Точного року смерті не збережено: він помер після відставки, але до Ієрійського собору 754 року, можливо, вже до 741 року. Його поховали в монастирі Хора.[1]
Богослов’я та писемна спадщина
У листах про ікони Герман розрізняв шанування зображення і поклоніння Богові. Він наголошував також на повчальній функції образу, який допомагає сприйняти віру через зір. Три його листи про зображення зачитали на Другому Нікейському соборі 787 року та використали на захист іконошанування.[6][5]
Германові належить цикл богородичних проповідей, зокрема на Благовіщення, Введення в храм та Успіння. Утім, корпус творів, надписаних його ім’ям, неоднорідний: рукописи можуть містити тексти пізнішого патріарха Германа II. Атрибуція окремих богословських, літургійних та гімнографічних творів залишається предметом дослідження.[6]
У виданнях його спадщини є також діалог про визначений термін людського життя, лист до вірмен та твори про собори й богослужіння. Приписуваний йому сонник не вважають достовірним твором патріарха.[4][5]
Церковне вшанування
Ієрійський собор 754 року засудив Германа як противника іконоборства; собор 787 року, навпаки, прославив його як захисника церковного вчення. Ці протилежні рішення відображають перебіг самої суперечки про ікони.[1][5]
Православна й католицька традиції вшановують його 12 травня. Після захоплення Константинополя хрестоносцями 1204 року його реліквії потрапили до Бор-лез-Орга у Франції; частину знищили 1793 року під час Французької революції.[4][1]
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Germanos 2298. Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit. Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. Процитовано 17 жовтня 2026. Розділи T, V; біографія, джерела і пізніша рецепція.
- ↑ а б https://www.britannica.com/biography/Saint-Germanus-I
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11870267X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Johann Peter Kirsch (1909). St. Germanus I. The Catholic Encyclopedia. Vol. 6. New York: Robert Appleton Company. Процитовано 17 жовтня 2026.
- ↑ а б в г д е ж и Germanos 8. Prosopography of the Byzantine Empire. King’s College London. Процитовано 17 жовтня 2026.
- ↑ а б Д. Е. Афиногенов (21 квітня 2009). ГЕРМАН I. Православная энциклопедия. Процитовано 17 жовтня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).