YaChudo

Святець

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

село Святець
Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан, які загинули у лавах радянської армії у Другій світовій війні
Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан, які загинули у лавах радянської армії у Другій світовій війні
Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан, які загинули у лавах радянської армії у Другій світовій війні
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Тер. громада Теофіпольська селищна громада
Код КАТОТТГ UA68040450470051597 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Святець 
Основні дані
Засноване 1420
Населення 2074 (на 1.01.2018)
Поштовий індекс 30613
Телефонний код +380 3844
Географічні дані
Географічні координати 49°50′38″ пн. ш. 26°17′51″ сх. д. / 49.84389° пн. ш. 26.29750° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
288 м
Місцева влада
Адреса ради 30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, селище Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 19
Карта
Святець. Карта розташування: Україна
Святець
Святець
Святець. Карта розташування: Хмельницька область
Святець
Святець
Мапа
Мапа

CMNS: Святець у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Святе́ць (до 1991 року — Мануїльське[1]) — село в Україні, у Теофіпольській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області, за 9 км від центру територіальної громади. Населення становить близько 2 000 осіб[2].

Географія

Селом протікає річка Калинівка, права притока Горині.

Назва

Перші згадки у архівних документах датуються 30 липням 1420 року. Село згадується під назвою Руда-Святець. Очевидно, тут у XV—XVII ст. видобували болотяну залізну руду. Для цього потрібно було багато робочих рук. Отож власник рудника заснував невеличке поселення для трудівників. Можливо, першим поселенцем був святець (святий отець) — так раніше називали священників. Звідси і пішла назва села. За іншою версією, назва села походить від слова «Схватець», адже сюди часто робили набіги монголо-татари, які «схвачували» в полон тутешніх жителів.

Є й інша версія походження назви. За легендою, коли люди чули, що насувались татари, вони бігли до річки Калинівки, навколо якої були великі непрохідні болота та чагарники. Багато людей вбереглося від татар, ховаючись у цій місцевості. Тоді ті, хто залишився живим і не потрапив у полон, це місце стали називати святим. Врятовані люди заснували поселення, якому дали назву Святець (Святе місце).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2267 99.26 %
російська 8 0.34 %
вірменська 4 0.18 %
білоруська 1 0.04 %
інші/не вказали 4 0.18 %
Усього 2284 100 %

Історія

Сільська громада у 70-х роках XIX століття власними коштами збудувала в селі однокласне училище, яке й сама фінансово утримувала. Згодом цей освітній заклад став двокласним, додалася ще й жіноча церковно-парафіяльна школа. Перед Першою світовою війною у Святці вже діяв фельдшерський пункт.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, Святецької волості Кременецького повіту Волинської губернії, мешкало 2050 осіб, налічувалось 299 хат, існували 3 православні церкви, 2 каплиці, школа, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинки, лавка, вітряний млин, винокурний завод[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2865 осіб (1375 чоловічої статі та 1490 — жіночої), з яких 2770 — православної віри[5].

23 лютого 1959 року село Святець Мануїльського району перейменували на село Мануїльське а Святецьку сільську Раду — на Мануїльську[6]. Історичні назви повернуто у 1991 році.

У 1984 у селі завершено будівництво нової триповерхової середньої школи, розрахованої на 800 учнів.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Теофіпольської селищної громади[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теофіпольського району, село увійшло до складу Хмельницького району[8].

З лютого 2022 року у селі діє волонтерський центр[9].

Економіка

ТОВ Святець

Відомі люди

Народилися

Галерея

Примітки

  1. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8981-11#Text
  2. ↑ info
  3. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  5. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-23. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. ↑ Указ Президії ВР УРСР від 23.02.1959 «Про перейменування Теофіпольського району Хмельницької області на Мануїльський район» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 7 квітня 2025.
  7. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. ↑ Святецькі волонтери. Гартовані ч. 289 (укр.), процитовано 27 грудня 2023
  10. ↑ Г. Галькевич. Сакович Христофор / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2.— С. 223
  11. ↑ Чергова страшна звістка з фронту прийшла до громади: загинув ще один наш земляк, житель села Святець Степан Толопко. teofipol-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 27 грудня 2023.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).