YaChudo

Сволок

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Сволок у старій лемківській хаті (1681), з малюнком «Квітка Життя» або «Громовий знак».
Сволок. Полтавський краєзнавчий музей. 2016 р.
Інтер'єр української хати зі села Яснозір'я Черкаської області (музей у Пирогові). Видно сволок, сволочок й дошки-стелини
Сушені квіти за сволоком. Музей у Пирогові

Сво́лок[1] (прасл.: *sъvolkъ, очевидно, від *velkti, тобто — «що зволікає, стягує»)[2], також бальок[3], трам[2], трямо́к, трям[4] (від нім. Trahm[2]) — головна балка, під стелею у дерев'яній споруді. Сволок в Україні завжди був важливим елементом будівлі, символізував міцність як оселі, так й родини.

Опис

Сволок виготовляли з товстого стовбура сосни, дуба або липи, який обтісували, надаючи йому прямокутної або квадратної форми.

У старій українській хаті сволок зазвичай розміщувався по поздовжній осі (поперечні сволоки в Карпатах називають образниками).[5] У більшості районів України сволок у поперечному перетині був прямокутний, іноді робилося два або й три сволоки. У західних, особливо гірських районах, України сволок покривали геометричним різьбленням. У інших районах країни сволок прикрашали візерунками рослинного характеру. На сволок клали 2-4 менші балки — сволочки. Зверху на сволочки стелили дошки (що можуть зватися по-різному — поперечні, стелини, слижі, слижаки)[6]. В очеретяній чи хмизовій стелі слижами (сляжами) називаються сволочки, що спираються на сволок і слугують основою для снопів очерету чи хмизового плоту[7].

До сволока прикріплювався міцний кований гак, до якого підвішували, в разі необхідності, лампу, ворочок, колиску з немовлям, та ін.

Символізм

Сволок в Україні завжди символізував міцність оселі, багатство, родючість[8]. На сволоку, часто вирізьблювали дату спорудження хати, дані про господарів, благословіння родині, іноді записували важливу інформацію з життя сім'ї[9]. На нього клали дрібні речі — клубки ниток, веретена, книжки, квіти, а також хліб.[10][5]

Зі сволоком були пов'язані певні забобони: так під час зведення хати встановлення сволока було дуже урочистим і відповідальним моментом, його належало підіймати легко й уважно, щоб ним не вдарити — «бо тоді в господа­ря буде часто боліти голова»[8]. У деяких регіонах існував звичай переносити міцний сволок зі старої хати до нової[11].

Учасникам встановлення сволока господар виставляв пригощання — «сволоківщину»[12].

Інше

Див. також

Галерея

  • Фрагмент сволока у Музеї народного побуту Переяслав
    Фрагмент сволока у Музеї народного побуту Переяслав
  • Фрагмент сволока у Музеї народного побуту Переяслав
    Фрагмент сволока у Музеї народного побуту Переяслав
  • Фрагменти сволоків у Музеї народного побуту Переяслав
    Фрагменти сволоків у Музеї народного побуту Переяслав

Примітки

  1. ↑ а б Сволок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. ↑ а б в Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. ↑ Бальок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 1. — С. 25.
  4. ↑ Трям // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 4. — С. 291.
  5. ↑ а б Сволок в українській хаті. web.archive.org. 18 травня 2014. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 24 травня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  6. ↑ М. Русовъ. Очеркъ поселеній и построекъ Полтавской губерніи // Сборник Харьковского историко-филологического общества, ч. 1 и 2. — 1902. — Т. 13. — С. 96.
  7. ↑ Сляж // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. ↑ а б Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
  9. ↑ Сволок. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 100.
  10. ↑ Як будували українську хату - Вал.ua. web.archive.org. 3 грудня 2011. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 24 травня 2025.
  11. ↑ Українська оселя. web.archive.org. 18 травня 2014. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 24 травня 2025.
  12. ↑ Сволоківщина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. ↑ Прядка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Література

  • Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. Донецьк: Сталкер, 2000. — 496 с.
  • Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 5.
  • Sherban A., Babkova N. Carved support beams of the Hetmanate // Vol 14 No 1 (2024): History of science and technology. P. 184-212

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).