Свиязьк
| село Свиязьк | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Свияжск | |||||
| |||||
Храми Іоанно-Предтеченського монастиря | |||||
| Країна | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Татарстан | ||||
| Муніципальний район | Зеленодольський район | ||||
| Код ЗКАТУ | 92 228 000 095 | ||||
| Код ЗКТМО | 92 628 477 101 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1551 | ||||
| Статус села | 1932 | ||||
| Населення | 276 | ||||
| Поштові індекси | 422520 | ||||
| Географічні координати: | 55°46′20″ пн. ш. 48°39′35″ сх. д. / 55.772222222222° пн. ш. 48.659722222222° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 | ||||
| Висота над рівнем моря | 70 м | ||||
| Вебсторінка | sviyajsk | ||||
| Мапа | |||||
Свиязьк Свиязьк | |||||
![]() | |||||
Свия́зьк (рос. Свияжск) — острів-село в Зеленодольському районі Татарстану, при злитті річок Свияги і Щуки.
Історія
Свиязьк заснований 24 травня 1551 року за Івана Грозного[1] на чуваській землі Шах-Алі. У 1551 році фортецю зібрали за 4 тижні з деталей, заготовлених у районі Углича і сплавлених по Волзі.
Побудоване незабаром місто стало базою московських військ при облозі Казані в 1552 році. У середині XVI століття Свиязька фортеця перевершувала за розмірами території кремлів Новгорода, Пскова і навіть Москви. У 1719 року місто стало центром Свиязької провінції Казанської губернії, в 1781 році — повітовим містом Свиязького повіту Казанського намісництва (з 1796 року знову губернії).
У 1920—1927 роках — центр Свиязького кантону Татарської АРСР, а в 1927—1931 роках центром Свиязького району.


У 1918 році Свиязьк став одним з перших у країні місць радянських політичних репресій, коли за наказом військового комісара більшовицького уряду Троцького розстріляли кожного десятого з червоноармійців, розквартированих на острові військових частин, які не зуміли вибити білочехів з Казані.
В 1957 році в результаті наповнення Куйбишевського водосховища Свиязьк опинився на острові.
Транспорт
До Свиязька можна дістатися річковим транспортом від річкового вокзалу міста Казані[2] .
В даний час Свиязьк розташований на острові, з'єднаному з берегом насипною греблею, по якій прокладена повноцінна автомобільна дорога.
Залізнична станція Свиязьк розташована за 6 км на захід від острова в селищі міського типу Нижні В'язові, з яким Свиязьк пов'язаний автомобільною дорогою, що проходить по дамбі.
Пам'ятки

Свиязьк — один з туристичних об'єктів Татарстану, що має цілий комплекс пам'яток:
- Богородице-Успенський чоловічий монастир
- Успенський собор (1556–1561)
- Дзвіниця Микільської церкви (1556)
- Свиязький Іоанно-Предтеченський монастир
- Собор Богоматері Всіх скорботних Радості (1898–1906)
- Сергіївська церква (кінець XVI — початок XVII століття)
- Свиязький Троїце-Сергіївський монастир (недіючий)
- Дерев'яна Троїцька церква (1551)
- Церква Костянтина і Олени (XVI–XVIII століття)
- Монастир Макаріївської пустелі Свиязького заповідника на іншому березі Волги
- Пам'ятник жертвам політичних репресій (двометрова стела з білого мармуру)
Діє Державний історико-архітектурний і художній музей «Острів-град Свиязьк»[3].
Примітки
- ↑ Острів Свиязк. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 вересня 2015.
- ↑ Державний історико-архітектурний і художній музей «Острів-град Свіязк». Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 22 вересня 2015.
- ↑ Постанова Кабінету міністрів Республіки Татарстан "Про реорганізацію державної бюджетної установи культури Республіки Татарстан «Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 22 вересня 2015.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

