Сарнів
| село Сарнів | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Тер. громада | Війтовецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68040030190015840 |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1932 р. |
| Населення | 452 |
| Площа | 1,706 км² |
| Густота населення | 264,95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31258 |
| Телефонний код | +380 3845 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°26′47″ пн. ш. 26°25′19″ сх. д. / 49.44639° пн. ш. 26.42194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
305 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31256, Хмельницька обл., Волочиський р-н., смт Війтівці, Героїв України, буд. 4 |
| Карта | |
Сарнів | |
Сарнів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Са́рнів — село в Україні, у Війтовецькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 452 особи.
Історія
Походження назви
Про походження назви села Сарнів є дві версії. Перша версія — назва села походить від назви дикої кози — сарни, яких було багато в давнину. На цю версію спирається Степан Пушик у своєму творі «Світовид» (дослідник з рівненщини М. П. Ялко). Подібні назви мають місто Сарни в Рівненській області, річка Сарно в Італії. Друга версія — назва походить від сірководневого джерела, що знаходиться на окраїні села.
За переказом, Сарнів спочатку був передмістям міста Брулів, яка знаходилось між Сарновом і Брунівкою; слідами цього міста були вали та канави в урочищі Волощина.
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[1].
Населення
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 450 | 99.56% |
| російська | 1 | 0.22% |
| болгарська | 1 | 0.22% |
| Усього | 452 | 100% |
Економіка
В селі діють селянські фермерські господарства, що вирощують зернові та технічні культури. Керуючий ферми Врищ М.А.
Соціальна сфера
Освіта
Школа. Сарнівська загальноосвітня школа І — ІІ ступенів Волочиської районної ради Хмельницької області (директор — Радунь Світлана Михайлівна).
Історичні пам'ятки
Природні
Сірководневе джерело
В селі розміщена гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — «Сірководневе джерело».
Сірководневе джерело відоме далеко за межами села Сарнова. Над джерелом збудовано криницю та названо Загребельною. Криниця зображена на гербі села Сарнова. Вода у ній м'яка і приємна на смак. Кажуть, що в минулому запах сірководню було чути здалеку. Допомагає тим, хто хворіє на шлунок. Біля криниці завжди зупинялися прочани, що йшли до Почаєва. Тут відпочивали, на дорогу брали воду, а щоб подорож була успішною — в криницю кидали монети.
У 40-х роках XX століття було зроблено аналіз води та планувалося збудувати санаторій. Але почалася Друга світова війна. У післявоєнний час уродженка села Сарнова Нестерова знову дослідила воду у Сатанові і пізніше там збудували санаторій. В сарнівській воді немає заліза, а тільки сірководень.[3]
Пам'ятники
Меморіальний комплекс: Братська могила радянських воїнів, Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан. Створено в 1967 р. Львівською КСФ, заміна — 1992 р. Скульптура — залізобетон, кована мідь, постамент — цегла, цемент, меморіальна плита — чавун. Взято під охорону 11.03.1972 р.
Релігійне життя
Церква. Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста (1856) зведена в стандартизованому синодальному стилі — і стандартно пофарбована блакитним кольором. На фотографіях виглядає імпозантно, а насправді помітно, що за більш як 150 років свого існування капітальних ремонтів не знала: всі частини храму хиляться, валяться, кособочаться.
-
Церква Воздвиження Чесного Хреста 1856 -
Церква Воздвиження Чесного Хреста 1856 -
Церква Воздвиження Чесного Хреста 1856 -
Церква Воздвиження Чесного Хреста 1856
Джерело. Важливу роль релігійного життя в селі відіграє сірководневе джерело. Нове життя джерела почалося після приходу до села настоятеля Сарнівської Хрестовоздвиженської Церкви отця Володимира Герасимчука. Він помітив, що вода зцілює багато недуг, як тілесних так і душевних. На кошти прихожан над джерелом збудовано каплицю та басейн. В стару, намолену Сарнівську церкву приїжджає багато людей за зціленням. Отець Володимир не тільки молився з ними, але й багатьох благословляв на купання в басейні.
Відомі люди
У цьому селі народилися і жили:
- Микола Мозговий — естрадний співак, народний артист України.
- Присяжний Микола Васильович — вчитель Сарнівської школи впродовж багатьох років. Викладав біологію, хімію і фізкультуру.
Голодомор у Сарнові
За даними різних джерел в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 15 чоловік. На сьогодні встановлено імена 5. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Сарнівською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
- Бохонок Степан, вік невідомий, 1932 р.,
- Марценюк Марта, вік невідомий, 1933 р.,
- Марценюк Петро, вік невідомий, 1933 р.,
- Присяжна Домка, вік невідомий, 1933 р.,
- Присяжний Татарко, вік невідомий, 1932 р.
Галерея
-
Знак при в'їзді в село -
Вулиця Центральна -
Меморіал -
Клуб -
в Центрі села -
Дитчий садок -
Будівля старої школи -
Сірчано-водневе джерело -
Осінній пейзаж поблизу села -
Став
Див. також
Примітки
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Сірководневе джерело — візитка Сарнова
Посилання
- http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/12volochisk.html
- Погода в селі Сарнів
- Голодомор у регіоні. Перелік населених пунктів Волочиського району Хмельницької області, що постраждали від Голодомору 1932—1933 років.
- Sarnów nad Medwedówką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 320. (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
