Сара Леандер

Сара Леандер
швед. Zarah Leander
Ім'я при народженні	швед. Sara Stina Hedberg
Народилася	15 березня 1907[1][2][…]  Karlstad church parishd, Карлстад, лен Вермланд, Швеція[1][4][…]
Померла	23 червня 1981[1][2][…] (74 роки)  Оскар, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[4]  інсульт
Поховання	Häradshammar Churchd
Громадянство	Швеція
Діяльність	співачка, автобіографка, кіноакторка, акторка театру, акторка, музикантка, піаністка, скрипалька
Роки діяльності	з 1929
У шлюбі з	Nils Leanderd[6], Arne Hülphersd і Vidar Forselld[7]
Діти	Göran Forselld
Батьки	Anders Lorentz Sebastian Hedbergd[8]  Mathilda Ulrika Wikströmd[8]
IMDb	ID 0495136
zarah-leander.de
Сара Леандер у Вікісховищі

Сара Леандер (швед. Zarah Leander, Zarah Stina Hedberg; по-німецьки вимовляється Цара)  — шведська акторка та співачка. Найбільш відома ролями «фатальних жінок» у кінофільмах студії UFA середини тридцятих років минулого століття.

Народилася 15 березня 1907 року в Карлстадті, Швеція.

Хоч Сара займалася з дитинства грою на фортепіано і скрипці та виступала з піснями з шести років, спочатку вона не думала про кар'єру акторки. Два роки після закінчення освіти працювала секретаркою, в 1926 році одружилася з Нільсом Леандром та народила двох дітей (в 1927 та 1929). Того ж 1929 року її пісня «Чи хочете ви побачити зірку?» («Vill ni se en stjärna?») потрапила до фонотеки продюсера кабаре Ернста Рольфа. Протягом 1930 року вона виступила в чотирьох кабаре Стокгольму та взяла участь в записі пісні Марлен Дітріх «Falling in Love Again». Того ж року її шлюб розпався.

З початку 1930-х Леандер виступає з піснями художника та музиканта Карла Герхарда, відомого своєю антинацистською позицією. Серед інших пісень в 1934 вона виконала його пісню «I skuggan av en stövel» ('В тіні чобота'), в якій різко засуджувалась позиція нацистів стосовно євреїв.

В 1936 році Сара підписує контракт з найбільшою кіностудією Німеччини UFA, виявивши при цьому незламну волю до виконання своїх умов — зокрема щодо гонорару, половина якого мала виплачуватись шведськими кронами в банк Стокгольму, а також суттєвого впливу на вибір своїх ролей. Вона уникала спілкування з провідними членами партії НСДАП і ніколи не брала участі в партійних заходах, за що міністр пропаганди Геббельс назвав її «ворогом Німеччини». На одному приватному званому вечорі Сара випадково таки зустрілась з Геббельсом, який після знайомства іронічно запитав: «Сара, хіба це не єврейське ім'я?», на що отримав різку відповідь «Може бути. А як щодо імені „Йозеф“?». «Гм, гарна відповідь», тільки й зміг відповісти на це міністр пропаганди.

Завдяки своєму впливу на обрані ролі Леандер грала переважно сильних, незалежних, успішних жінок, які боролися з впливом патріархального, упередженого й догматичного суспільства. При цьому головні прибутки Цари надходили не від кіноролей, а від пісень, зокрема «Davon geht die Welt nicht unter» ('Це не кінець світу') та «Ich weiß, es wird einmal ein Wunder gescheh'n» ('Я знаю, колись трапиться диво') випущені в 1942 році, були чи не найпопулярнішими хітами всієї Європи.

1943 рік став останнім роком роботи Цари в Німеччині — через проблеми на фронті нацистська партія намагалась притягнути до пропаганди всіх акторів, тож після постійних відмов вступити до лав НСДАП Леандер розриває контракт і повертається до Швеції, де незадовго до цього купила будинок в передмісті Стокгольму. Після закінчення війни Цара брала участь в кількох фільмах, виступала в театрі та виконувала пісні, але вже більше ніколи її популярність не сягала «довоєнного» рівня.

В 1981 році, наступного дня після свого виступу на сцені театру, Цара Леандер померла від інсульту.

• Сара Леандер на сайті IMDb (англ.)