Самая

Самая (тиб.: དམ་ཚིག, Wylie: dam tshig, кит.: 三昧耶戒, pinyin: Sānmèiyē jiè; rōmaji: sonmaya kai), — це набір обітниць або заповідей, даних посвяченим в буддійську течію Ваджраяни як частина церемонії абхішеки (посвячення або ініціації), яка створює зв'язок між гуру та учнем.

За Деміаном Кіном^[1] , самая може визначатись як:

• Певна система вчень або доктрин;
• Поведінка, що вимагається від практикуючого тантрику, часто як набір обітниць або зобов'язань; ^[2]
• Усвідомлення (абхісамая) істинності вчення буддизму;
• У тантричному буддизмі, єднання з трікаєю, або трьома способами буття Будди (триєдиною сутністю) - тілом, мовою та розумом.

В одному з найпоширеніших навчань про самаю, Сак'я Пандіта, видатний дослідник тибетського буддизму XII століття, окреслив чотирнадцять основних пунктів, які слід уникати для збереження чистоти обітниць самаї. ^[3]

1. Неповага до вчителя ваджри.
2. Порушення (переступання) слів Будд.
3. Ображати своїх ваджрних братів і сестер.
4. Відмова від любові до розумних істот (в значенні "свідомих", "чутливих").
5. Відмова від бодгічітти в намірах або діях.
6. Критика вчень про сутри і тантри.
7. Розкриття таємниць тим, хто до цього не готовий (негідний).
8. Жорстоке поводження з власним тілом.
9. Відкидання порожнечі.
10. Перебування в поганому товаристві.
11. Нездатність замислитися над порожнечею.
12. Засмучувати тих, хто вірить у вчення.
13. Недотримання зобов'язань самаї.
14. Приниження чи наклеп на жінок.

Джамґон Конґтрул коментує Ламрім Єше Нінґпо, що самая встановлюється шляхом прийняття абхішеки, і що самая — це спосіб, за допомогою якого практикуючі «зберігають життєву силу цього посвячення у своєму єстві».^[4]

Кхенпо Картхар Рінпоче визначає кореневі самаї як будь-які обітниці, порушення яких позбавляє всієї користі та заслуг від практики. Він визначає відгалужені самаї як такі, порушення яких зменшує або погіршує користь/заслуги від практики. Він стверджує, що найгрубішим порушенням кореневої самаї є зрадити зобовʼязання своєму вчителю. ^[5]

Г'ятрул (нар. 1924) ^[6] у своєму коментарі до лами Чагме (karma-chags-med), виводячи на передній план усвідомлене спостереження за потоком думок, і водночас натякаючи на обов'язкову взаємність самаї, зазначає:

Якщо лама вперто відмовляється давати настанови кваліфікованому учню, це є порушенням самаї лами. Лама слушно може виявляти певні вагання, не погоджуючись на перший запит, аби розбудити та перевірити учня. Це не хитрощі, щоб побачити, чи можна збільшити кількість підношень, а радше дає час дослідити хід думок учня.^[7]

У лінії Ньїнґма три кореневі самаї класифікуються як тіло, мова та розум . Кожна з них вимагає утримання від недоброчесності, а також підтримки священного світогляду . Підтримка священного світогляду загалом означає бачення всіх істот і всіх явищ як «первісно (споконвічно) чисті» (тиб. kadak). Самая тіла полягає в утриманні від нечеснот стосовно тіла, а також у тому, щоб завжди пропонувати себе своєму гуру та своїй ваджра- сангзі ("пропонувати себе" в значенні полишити егоїчні рушії та довіритись задля отримання духовного наставництва та проходження трансформації). Самая мови полягає в тому, щоб уникати недоброчесної мови, а також ніколи не забувати про своє зобов'язання практикувати мантру . Самая розуму полягає в тому, щоб утримуватися від розголошення таємниць і завжди підтримувати погляд, що власний розум є дгармакаєю. ^[4]

Згідно з Тулку Урґ'єном Рінпоче, існують чотири стадії пошкодження самаї: «надлом (легке пошкодження; недотримання), прорив (пошкодження; порушення чи невиконання домовленості), порушення (активна дія, протидія) та повний розлам (тяжке порушення; розрив)». Ці категорії частково залежать від проміжку часу, що пройшов після порушення самаї. Після пошкодження самаю можна відновити. Але якщо не докладати до цього зусиль більше трьох років, вона не підлягатиме відновленню.^[8] Він також пропонує порівняння самай Ваджраяни зі змією всередині бамбукового стовбура - змія не може повзти ні ліворуч, ні праворуч; лише вгору або вниз. Рух "прямо вгору", таким чином, свідчить про готовність практика ступити до чистої землі будди, а "прямо вниз" стосується порушників самай^[9].

Самаю легко пошкодити. Патрул Рінпоче сказав, що підтримувати самаю дуже важко, і використав відому метафору про те, що підтримка самаї подібна до підтримки чистоти дзеркала або плитки, яку підняли в піщану бурю; пил осідає на ньому, щойно він стає чистим, і ми повинні постійно його чистити. Щоб відновити самаю, практикуючий може відновити усвідомленість (майндфулнес) та усвідомлення священного світогляду; зізнатися у порушенні іншому практикуючому, який дотримується самаї^[10]; прочитати стоскладову мантру (мантру Ваджрасаттви)^[8]; або використовувати інші методи, визначені його гуру.

В езотеричній течії японського буддизму сінґон самая передує церемонії ініціації в Абхішеку. Посвячений приймає чотири заповіді: ^[11]

1. Ніколи не полишати Істинну Дхарму.
2. Ніколи не заперечувати бодгічітту .
3. Ніколи не приховувати буддійські вчення та не бути вибірковим у ставленні до буддійських вчень інших.
4. Ніколи не завдавати шкоди жодній розумній істоті (в значенні "свідома", "чутлива").

Перше зафіксоване прийняття заповідей самаї в храмі Тодай-дзі почалося в 822 році, коли Кукай виконав ритуал Абхішека перед Хейдзеєм (імператором, який зрікся престолу), і посприяв заснуванню буддизму Сінгон як законної школи в Японії. ^[12]

• Fischer, Norman; Henry, Patrick; Benedict; and Barry, Patrick (2005) Benedict's Dharma: Buddhists Reflect on the Rule of Saint Benedict  ISBN 0-8264-8607-X
• Karthar, Khenpo (2005) Karma Chakme's Mountain Dharma  ISBN 0-9741092-0-7
• Keown, Damien (ed.) with Hodge, Stephen; Jones, Charles; Tinti, Paola (2003). A Dictionary of Buddhism. Great Britain, Oxford: Oxford University Press.  ISBN 0-19-860560-9
• Padmasambhava and Kongtrul, Jamgon (1998) Light of Wisdom Vol II: A Collection of Padmasambhava's Advice to the Dakini Yeshe  ISBN 962-7341-33-9 pp. 45–51
• Urgyen, Tulku with Marcia Binder Schmidt and Erik Pema Kunsang (2006) Repeating the Words of the Buddha ISBN 962-7341-59-2