YaChudo

Саллі Ренд

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Саллі Ренд
англ. Sally Rand Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. Helen Gould Beck Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася3 квітня 1904[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Elkton, Гікорі, Міссурі, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла31 серпня 1979[1][2][3] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Глендора, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США Редагувати інформацію у Вікіданих
  • серцева недостатність Редагувати інформацію у Вікіданих
    • ПохованняOakdale Memorial Parkd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
    Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
    Діяльністьакторка, кіноакторка, танцюристка Редагувати інформацію у Вікіданих
    Роки діяльностіз 1925
    У шлюбі зTod Robbinsd Редагувати інформацію у Вікіданих
    IMDbnm0709491
    CMNS: Саллі Ренд у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Гелен Гоулд Бек, відома як Саллі Ренд (англ. Sally Rand; ( 3 квітня 1904 Редагувати інформацію у Вікіданих, Elkton, Міссурі Редагувати інформацію у Вікіданих — 31 серпня 1979 Редагувати інформацію у Вікіданих, Глендора, Каліфорнія Редагувати інформацію у Вікіданих) — американська танцюристка, артистка бурлеску[5], ведетта й акторка. Найбільше запам'яталась виконанням танців з віялами (до 213 см у діаметрі) і з бульбашками (до 152 см) при зрості 155 см.[6] Часто виступала під псевдонімом Біллі Бек.

    Біографія

    Гелен Гоулд Бек народилася 3 квітня 1904 року у містечку Еклтон (штат Міссурі, США), хоча деякі джерела стверджують, у Нью-Йорку[7][6][8][9]. Батько — Вільям Бек, випускник Військової академії, полковник у відставці. Мати — Нетті Бек, шкільна вчителька, деякий час працювала газетною кореспонденткою.

    З 13 років Гелен почала грати ролі другого плану в театрах Канзас-Сіті. Закінчила коледж «Колумбія», паралельно відвідуючи курси балету і драматичного мистецтва, після чого вирішила поїхати до Голлівуду. Невдовзі після прибуття була прийнята акробаткою до Цирку братів Рінглінг.

    З 1925 року почала зніматися в кіно у режисера Сесіля Блаунта Де Мілля, котрий дав їй псевдонім Саллі Ренд[10][6][5].

    Активно знімалася протягом трьох років, з явившись за той час у 24 фільмах, але з появою звукового кіно значно знизила свою кінематографічну активність, переключившись на еротичні танці. Одним найпомітніших її виступів стало стрип-шоу на Всесвітній виставці в Чикаго 1933 року. Енциклопедія «Чикаго» писала про це так: «Ренд — талановита акторка, з гарним почуттям гумору, вкладала у свій номер більше сенсу, ніж готовий був сприйняти середній глядач — це виступ створювався як пародія на заможних дам з вищого світу Чикаго, що витрачають величезні суми на сукні в той час, коли більшості американців в умовах Великої депресії не вистачало грошей навіть на звичайний одяг». Якось під час проведення виставки Ренд була заарештована чотири рази за один день: за «непристойні танці з віялами»; за те, гола їхала на білому коні вулицями Чикаго (насправді артистка була одягнена, але її одяг створював ілюзію оголеності; номер називався «Леді Годіва»); за те, що постала перед публікою голою, хоча й густо розписаною[11] Максом Фактором[12][13]. Більшість еротичних виступів Ренд проходили під звуки Clair de lune Бергамської сюїти.

    У 1939 і 1940 роках Ренд виконувала головну роль у постановці «Оголене ранчо Саллі Ренд» на Міжнародній виставці «Золота брама» в Сан-Франциско: тут на ній і учасницях її трупи були лише кобури і поліцейські значки[7][14].

    У 1946 році Ренд була заарештована в Сан-Франциско за виступ у непристойному вигляді (оголеною) в клубі «Савой». Невдовзі вона була відпущена під підписку про невиїзд під час розгляду справи, і суддя вказав, що на той час вона не може бути повторно заарештована за таке ж правопорушення. Попри це, через кілька ночей її знову заарештували в том ж клубі за тим же звинуваченням, хоча цього разу на ній була довга спідня білизна і велика стрічка з написом «Цензура ПДСФ»[15][16] (Censored S.F.P.D.). Суддя Деніел Р. Шумейкер зняв з Ренд всі звинувачення, заявивши: «будь-хто, хто бачить щось непристойне в її танці, має збочене уявлення про мораль»[7].

    На початку 1950-х Ренд вирушила в турне Середнім Заходом у складі трупи з 17 артистів. Вони давали вистави на місцевих ярмарках і в маленьких театрах. Ренд продовжувала давати свої вистави з віялами до початку 1970-х, коли їй вже було під 70 років. У 1972 році вона взяла участь у «ностальгійному ревю» «Велике шоу 1928 — го року», що успішно пройшло на багатьох великих майданах США, включаючи Медісон-сквер-гарден у Нью-Йорку. Підбиваючи підсумок своєї 40-річної кар'єри, Ренд сказала: «Я не була без роботи з того дня. як зняла штани» (I haven't been out of work since the day I took my pants off)[17].

    Саллі Ренд померла 30 серпня (деякі джерела заявляють, 31 серпня) 1979 року у пресвітеріанській лікарні «Футгілл» у місті Глендора (штат Каліфорнію) від серцевої недостатності[18]. Прийомний син артистки Шон повідомив, на момент смерті Ренд була винна різним людям і організаціям досить велику суму грошей, але у справу втрутився її товариш, співак Семмі Девіс, котрий покрив її борги на суму 10 000 доларів (бл. 38 500 доларів у цінах 2019 року). Похована на цвинтарі Окленд Меморіал Гарденс[19][20].

    Особисте життя

    Саллі Ренд була одружена і розлучена чотири рази:

    1. Кларенс Аарон «Тод» Роббінс (1888—1949), дати заключення шлюбу і розлучення невідомі (до 1942 року). Єдиний з її чоловіків, хто мав стосунок до кінематографу: він був маловідомим сценаристом, активним у 1925—1932 роках[21].
    2. Тьоркел Гріно, у шлюбі з 6 січня 1942 по 30 червня 1945 року.
    3. Гаррі Фінкельштейн, у шлюбі з 1949 по 1950 роки.
    4. Фред Лалла, у шлюбі з 12 серпня 1954 по 16 серпня 1960 року.

    Дітей Ренд не мала, але всиновила дитину на ім'я Шон (нар.. 1947 або 1948). Невідомі ані точні дати його життя, ані коли і де артистка його усиновила. Відомо лише, що на момент смерті Ренд був одружений і мав двох дітей[18].

    Вибрана фільмографія

    • 1925 — Кравчиня з Парижу / The Dressmaker from Paris — манекен (в титрах не указана)
    • 1925 — Моделі П'ятої авеню / Fifth Avenue Models — манекен / танцюристка (в титрах не указана)
    • 1925 — Дорога у вчорашній день / The Road to Yesterday — епізод (у титрах не вказана)
    • 1925 — Хоробре серце / Braveheart — Саллі Вернон
    • 1926 — Жиголо / Gigolo — туристка в Парижі
    • 1927 — Ніч кохання / The Night of Love — ромська танцюристка
    • 1927 — Цар царів / The King of Kings —рабиня Марії Магдалини (у титрах не вказана)
    • 1927 — Орел, що бореться / The Fighting Eagle — фройляйн Герц
    • 1928 — Жінка проти світу / A Woman Against the World — Мейзі Белл
    • 1928 — Дівчина у кожному порту / A Girl in Every Port — дівчина в порту Бомбея
    • 1932 — Хресне знамення / The Sign of the Cross — дівчина, яку з'їв крокодил (у титрах не вказана)
    • 1934 — Болеро / Bolero — Аннетт, танцюристка з віялами
    • 1936 — Велике шоу / The Big Show — артистка на ярмарці
    У ролі самої себе
    • 1952 — Яка моя лінія? / What's My Line? — таємнича гостя (у випуску Sally Rand)
    • 1957 — Сказати правду / To Tell the Truth (у випуску від 12 березня)
    • 1963, 1967 — Вечірнє шоу Джонні Карсона / The Tonight Show Starring Johnny Carson (у 2-х випусках)
    • 1927 — одна з 13 фіналісток конкурсу WAMPAS Baby Stars
    • після 1990 — включена до Зали слави бурлеску (посмертно)[10]
    • у м. Сент-Джозеф (Міссурі) існує приватний музей Саллі Ренд[6]

    У популярній культурі

    • У 1941 році на екрані вийшов мультфільм «Голівуд відпочиває», у котрім присутня стриптизерка з кулею на ім'я Салі Стренд.
    • У 1979 році світ побачила повість Тома Вулфа «Хлопці що треба». У ній Саллі Ренд виконує свої відомі танці з віялами для перших американських астронавтів та інших знаменитостей на барбекю в Космічному центрі Х'юстона.
    • В екранізації 1983 року роль Ренд виконала маловідома акторка Пеггі Девіс[22].

    Примітки

    1. ↑ а б SNAC — 2010.
    2. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
    3. ↑ а б FemBio database
    4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1178193810 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    5. ↑ а б Земекіс, Леслі.  — Делавер : Skyhorse, 2013. — ISBN 978-1-62087-691-6.
    6. ↑ а б в г Кен Веянд. Sally Rand Museum recalls ‘fan-tabulous fan dancer’ [Архівовано 10 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.) на сайте discoverypub.com, лютий 2007
    7. ↑ а б в Sally Rand Trial: 1946 [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (англ.) на сайте encyclopedia.com
    8. ↑ Штир Рейчел.  — Oxford University Press, 2004. — С. 148. — ISBN 978-0-19-512750-8.
    9. ↑ Голд, Сильвиан (27 червня 2004). The Figure Behind the Fan: Celebrating Sally Rand. The New York Times. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
    10. ↑ а б Who's Who in Burly-Q: Sally Rand (1904—1979) [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті burlesquehall.com
    11. ↑ Майк Бимиш. Wall of Fame Profile: Damon Allen Ahead of his Time (англ.) на сайті bclions.com, 18 июля 2013 Архивировано из первоисточника 23 сентября 2015
    12. ↑ Бастен, Фред E.  — Нью-Йорк : Arcade Publishing, 2012. — ISBN 978-1-61145-135-1.
    13. ↑ Ганц, Шеріл Р.  — University of Illinois Press, 2006. — С. 16—26, 161—164. — ISBN 978-0-252-07852-1.
    14. ↑ Sally Rand (1904—1979) [Архівовано 28 лютого 2006 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті sfmuseum.org
    15. ↑ Сайдс, Джош.  — Oxford University Press, 2009. — ISBN 978-0-19-970339-5.
    16. ↑ Show Bar and Rand's Post Bond: Latter's not AGVA Enough. Billboard. Т. 58. 22 червня 1946. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 25 січня 2020. Sally Rand's new San Francisco nitery, Club Savoy, has put up $1,750 with AGVA as a bond to cover the Slate Brothers' salaries {{cite news}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |work= (довідка)
    17. ↑ Марк Витали. Dance Skin [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (англ.) на сайте wttw.com, 24 вересня 2013
    18. ↑ а б Sally Rand Dies of Heart Failure. The Tuscaloosa News. с. 2. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 22 жовтня 2019. // The Tuscaloosa News // 30 августа 1979
    19. ↑ Behind the Burly Q, 2010 (IMDb, Metacritic [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], Rotten Tomatoes [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.])
    20. ↑ Калькулятор инфляции доллара США (англ.)
    21. ↑ Кларенс Аарон «Тод» Роббинс на сайті IMDb (англ.)
    22. ↑ Пегги Дэвис на сайті IMDb (англ.)

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).