Сакуракай
| Сакуракай | |
|---|---|
 Підполковник Кінгоро Хашімото, засновник Сакуракай | |
| На честь | Квітка японської вишні  |
| Тип | таємне товариство політична організація |
| Засновник | Кінгоро Хашімото Йосіро Сакатаd Кіітіро Хігуті |
| Засновано | вересень 1930 |
| Ідеологія | японський ультранаціоналізмd |
| Країна |  Японська імперія |
Сакуракай, або Товариство сакури (яп. 桜会, Sakurakai) — ультранаціоналістичне таємне товариство, створене молодими офіцерами Імператорської японської армії в вересні 1930 року з метою реорганізації держави відповідно до тоталітарно-мілітаристських принципів, при необхідності за допомогою військового державного перевороту[1]. Їх загальновизнаною метою була реставрація Сьова, яке, за їхніми твердженнями, поверне імператора Хірохіто на його законне місце, вільне від політичних партій і шкідливих бюрократів в умовах нової військової диктатури[2].
Організацію Сакуракай очолили підполковник Імператорської армії Японії Кінгоро Хашімото , тодішній начальник російської секції Генерального штабу Імператорської японської армії та капітан Ісаму Тьо при підтримці Садао Аракі. Спочатку товариство налічувало близько десяти осіб, діючих польових офіцерів генерального штабу, і розширилося за рахунок офіцерів полкового і ротного звань, так що до лютого 1931 року його членство збільшилася до більш ніж 50 осіб, а можливо, і до кілька сотень до жовтня 1931 року[3]. Одним з видних лідерів товариства був Куніакі Коїсо, майбутній прем'єр-міністр Японії.
Група Сакури домагалася політичної реформи: ліквідації партійного уряду шляхом державного перевороту та створення нового кабінету, заснованого на державному соціалізмі, з метою усунення начебто корумповану політику, економіку та думку в Японії[4].
Двічі в 1931 році, більш відомі в історії як "Березневий інцидент" і "Жовтневий інцидент" організація Сакуракай і цивільні ультранаціоналістичні елементи намагалися повалити цивільний уряд Японської імперії. З арештом його керівництва після Інциденту імператорських кольорів, організація Сакуракай була розпущена (ліквідована).
Багато з її колишніх членів перейшли у фракцію Тосейха всередині армії.
Див. також
Примітки
- ↑ James L. McClain, Japan: A Modern History p 414 ISBN 0-393-04156-5
- ↑ Sims, Japanese Political History Since the Meiji Renovation 1868-2000 page 155
- ↑ Beasley, The Rise of Modern Japan
- ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 28 серпня 2006. Процитовано 26 листопада 2006.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела
- Beasley, W.G. (2000). The Rise of Modern Japan, 3rd Edition: Political, Economic, and Social Change since 1850. Palgrave Macmillan. ISBN 0-312-23373-6.
- Harries, Meirion (1994). Soldiers of the Sun: The Rise and Fall of the Imperial Japanese Army. Random House; Reprint edition. ISBN 0-679-75303-6.
- Samuels, Richard J. (2005). Machiavelli's Children: Leaders And Their Legacies In Italy And Japan. page: Cornell University Press. ISBN 0-8014-8982-2.
- Sims, Richard (2001). Japanese Political History Since the Meiji Renovation 1868-2000. Palgrave Macmillan. ISBN 0-312-23915-7.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).