YaChudo

Сайга

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Сайга
Період існування: 1.8–0 млн р. т.
▼
плейстоцен — наш час[1]
Saiga tatarica
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Бикові (Bovidae)
Підродина: Антилопові (Antilopinae)
Триба: Saigini
Рід: Сайга (Saiga)
J. E. Gray, 1843
Види
Вікісховище: Saiga

Сайга, сайгак, сугак[2] (Saiga) — рід ссавців з родини бикових (Bovidae). Рід містить один загальновизнаний вид. Кілька вимерлих видів з плейстоцену Євразії, Аляски й Канади було описано: Saiga binagadensis, Saiga borealis, Saiga prisca, Saiga ricei[3][4]. Однак, новіші дослідження показують, що ці доісторичні представники були лише географічними варіантами сучасного виду, який раніше був значно поширенішим[5]. Скам'янілості, знайдені на стоянці Буран-Кая III (Крим), датуються переходом від плейстоцену до голоцену[6]. Морфологія сайги, здається, не зазнала істотних змін з доісторичних часів[7]. Назва тварини запозичена з чагатайської мови sajγak, споріднено з караїмським suhak[8].

Примітки

  1. ↑ Saiga. Mindat.org - Mines, Minerals and More. Процитовано 19.10.2024.
  2. ↑ Загороднюк, І.; Харчук, С. Українська зооніміка та взаємний вплив наукових і вернакулярних назв ссавців // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2017. — Вип. 15. — С. 37–66.
  3. ↑ Currant, A.P. (1987). Late Pleistocene Saiga antelope Saiga tatarica on Mendip (PDF). UBSS Proceedings. 18 (1): 74—80.
  4. ↑ Baryshnikov, G.; Tikhonov, A. (1994). Notes on skulls of Pleistocene Saiga of Northern Eurasia. Historical Biology. 8 (1—4): 209—34. doi:10.1080/10292389409380478.
  5. ↑ Ratajczak, U. (2016). Quaternary skulls of the saiga antelope from Eastern Europe and Siberia: Saiga borealis versus Saiga tatarica — One species or two? (PDF). Quaternary International. 420 (28): 329—347. Bibcode:2016QuInt.420..329R. doi:10.1016/j.quaint.2015.09.040. S2CID 131699605.
  6. ↑ Lanoë, F.B.; Péan, S.; Yanevich, A. (2015). Saiga antelope hunting in Crimea at the Pleistocene–Holocene transition: the site of Buran-Kaya III Layer 4. Journal of Archaeological Science. 54: 270—8. doi:10.1016/j.jas.2014.12.012.
  7. ↑ Sokolov, V.E. (1974). Saiga tatarica (PDF). Mammalian Species (38): 1—4. doi:10.2307/3503906. JSTOR 3503906. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 164. — ISBN 966-00-0785-X.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).