Сава Хенція
| Сава Хенція | |
|---|---|
| рум. Sava Henția | |
 | |
| При народженні | рум. Sava Henția  |
| Народження | 1 лютого 1848 Себешел, Угорське королівство, Транслейтанія, Австро-Угорщина |
| Смерть | 21 лютого 1904 (56 років) |
| Себешел, Угорське королівство, Транслейтанія, Австро-Угорщина | |
| Національність | румун |
| Країна |  Румунія |
| Релігія | православна церква |
| Жанр | Реалізм |
| Навчання | Бухарестський національний університет мистецтвd[1] і Національна вища школа красних мистецтв |
| Вчитель | Теодор Аман, Георге Таттареску і Александр Кабанель[1] |
| Діяльність | художник, художник-монументаліст, ілюстратор, викладач мистецтв |
| Напрямок | реалізм |
| Вплив | П'єр Поль Прюдон |
| Відомі учні | Leon Bijud |
| Роботи в колекції | Brukenthal National Museumd
|
| Автограф |  |
 Сава Хенція у Вікісховищі | |
Сава Хенція (рум. Sava Henția, нар. 1 лютого 1848 Себешел, Австрійська імперія — пом. 21 вересня 1904, Себешел, Австро-Угорщина) — румунський художник, ілюстратор та стінописець.
Біографія
Хенція народився в селі Себешел, в родині священика. 1862 року після закінчення початкової освіти, його віддали в помічники дядькові, який навчив його ретушуванню світлин.[2] Наступного року він підхопив черевний тиф, який лікували хініном, який дав ускладнення на його слух.[3]
Робота зі світлинами надихнула його продовжити свою діяльність в мистецтві. З 1865 по 1870 рік навчався в Бухарестському національному університеті мистецтв у Георге Татареску та Теодора Амана.[2] Після цього отримав стипендію у Французькій академії витончених мистецтв та влаштувався працювати до престижної майстерні Александра Кабанеля. 1873 року повернувся до Бухареста та став вчителем малювання та каліграфії в притулку для сиріт Елени Доамни.[2]
Чотири року потому, за рекомендацією доктора Кароля Давила, він став кореспондентом в медичних армійських корпусах та брав участь в Російсько-турецькій війні. В цей період йому вдалося намалювати багато баталій та битв, багато з яких він згодом переніс на акварель.[3] Його картина артилерійської битви під Калафатом була зображена на поштовій марці 1977 року.[4]
Після війни працював вчителем, оздоблювальником та ілюстратором книг.[2] В період між 1901 та 1902 роками був обраний одним із тих, хто відновлював панно та розписи в монастирі Бребу. В монастирі Черніца писав портрети його засновників.
Пам'ять
- Його будинок в Себешелі був історичною пам'яткою. Проте 2001 року обвалився дах і влада зняла будинок з переліку пам'яток.
- Одна з вулиць Бухареста названа на його честь
Вибрані картини
-
Брати (1882) -
Дівчина з голубами (1875) -
Прийомна мати (1890) -
Портрет циганки (1881)
Примітки
- ↑ а б https://dspace.bcucluj.ro/jspui/bitstream/123456789/18954/1/BCUCLUJ_FP_486684_1939_048_0034.pdf
- ↑ а б в г Personalitati - Sebes. www.sebesonline.ro (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ а б Ramona Dan NOI CONTRIBUŢII LA CUNOAŞTEREA VIEŢII ŞI ACTIVITĂŢII PICTORULUI SAVA HENŢIA (1848 - 1904).pdf. Google Docs. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ Romania - 1l stamp of 1977 (#219541) | StampData. www.stampdata.com. Процитовано 17 травня 2017.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).