Сабунчу

Сабунчу азерб. Sabunçu
Координати 40°26′31″ пн. ш. 49°56′22″ сх. д. / 40.441854024744° пн. ш. 49.939423793873° сх. д.
Країна	Азербайджан
Адмінодиниця	Бакинський повіт Sabunchu raiond
Висота центру	26 м
Населення	31 400 осіб (2013)
GeoNames	585184
Сабунчу Сабунчу (Азербайджан)
Сабунчу у Вікісховищі

Сабунчу (азерб. Sabunçu) — селище міського типу, адміністративний центр Сабунчунського району Бакинської агломерації в Азербайджані, на Апшеронському півострові.

У XVIII столітті село Сабунчу, разом з іншим апшеронським селом Забрат, було передано у володіння сардару Ашур-беку Афшару, родоначальнику азербайджанського дворянського роду Ашурбекових^[1]. У 1825 році село було одним з основних районів нафтовидобутку на Апшероні. У 1880 році до Сабунчу з Баку була прокладена вузькоколійна залізниця завдовжки 26 км, що спочатку призначалася для транспортування нафти на міські заводи.

У 1900 році в Сабунчу були засновані механічні майстерні фірми «Бенкендорф», які у радянські часи були перетворені в машинобудівний завод «Бакинський робочий».

Національно-конфесійний склад села до другої половини XIX століття залишався однорідним, однак бурхливий розвиток нафтової промисловості приваблював сюди людей різних національностей і віросповідань. У 1904 році в Сабунчах, або як тоді називали це місце — в Балаханах (на Балахано-Сабунчуно-Романінській нафтопромисловій площі), за проектом губернського архітектора Д. Д. Буйнова була збудована церква преподобного Макарія Єгипетського (знищена більшовиками у 1933 році)^[2]. Наприкінці XIX століття у Сабунчу була також і синагога гірських євреїв^[3].

6 липня 1926 року першою в СРСР електрифікованою лінією Баку — Сабунчу відкритий рух моторвагонних приміських електропоїздів.

З 1900 року до 1931 в Сабунчу діяла іранська школа «Тамадон»^[4].

За статистичними даними 1893 року в Сабунчу мешкало 814 осіб, усі — тати^[5].

У 1975 році населення складало 25,7 тис. осіб^[6], у 2008 році — 22,1 тис. осіб.